Народний депутат Олексій Гончаренко на тлі нових російських ударів по Києву та українській інфраструктурі 2 жовтня закликав владу починати переговори з Росією «всюди, де тільки можливо». Серед потенційних тем він назвав припинення окремих видів ударів, санкції, можливу відмову від курсу на вступ до НАТО, статус Донбасу, мовне питання та питання церкви.
За словами депутата, Києву не варто очікувати одного всеосяжного документа, який одразу завершить війну. Він запропонував рухатися через серію окремих домовленостей, які стосувалися б конкретних сфер. Серед можливих кроків Гончаренко назвав припинення ударів по портах, підприємствах та школах.
«Договірюватися ВЕЗДЕ, де тільки можливо. Ми не можемо домовитися одразу про закінчення війни. Давайте домовлятися про все на світі», – написав депутат. На його думку, виконання обмежених домовленостей обома сторонами могло б створити основу для переходу до ширших угод.
Окремо Гончаренко запропонував використати санкції проти Росії як предмет можливих переговорів. Він вважає, що Москва зацікавлена у відновленні торгівлі енергоносіями, тоді як частина західних держав у перспективі може пом’якшувати санкційний режим. У цьому контексті депутат запропонував розглядати можливість послаблення обмежень в обмін на конкретні військові кроки Росії.
Серед умов такої потенційної домовленості він назвав припинення дальніх ударів, розблокування Чорного моря та обмеження бойових дій на окремій ділянці фронту на Донбасі. Гончаренко пов’язав запропонований підхід із необхідністю зменшити втрати людей, зберегти міста та економічну активність і скоротити відтік населення.
Водночас депутат поставив під сумнів стратегію, за якої Україна очікує різкої зміни ситуації завдяки створенню нових видів озброєння. Він назвав ставку на технологічний прорив пошуком «Wunderwaffe» – зброї, яка нібито мала б кардинально змінити перебіг війни. На його думку, навіть поява нових українських систем не гарантує зміни балансу, оскільки Росія продовжує розробляти власні засоби ураження та протидії.
«Класно, якщо ми зробимо свою балістику. Але як це змінить поле бою, якщо у росіян своя балістика всю війну, а ми не здаємося?» – заявив парламентарій. Аналогічну логіку він застосував до реактивних безпілотників та засобів боротьби з ними.
Ще одним можливим напрямом переговорів Гончаренко назвав майбутній статус України щодо НАТО. Він запропонував подати Москві сигнал про готовність обговорювати нейтральний статус, одночасно зберігаючи співпрацю з Альянсом та розвиваючи українські оборонні спроможності. «Давайте натякнемо, що ми готові говорити про нейтральність. Про умови можна домовитися», – написав депутат.
До потенційного переговорного порядку денного він також включив питання російської мови, церкви та історичної пам’яті. Щодо мовної політики парламентарій запропонував розглянути для російської мови підходи, аналогічні тим нормам захисту мов національних меншин, які Україна погоджує у межах європейської інтеграції.
Гончаренко пояснив свою позицію оцінкою економічної та військової ситуації. Він заявив, що Україна втрачає людей, бізнес і економічні можливості, а удари по енергетиці, підприємствах, складах, дата-центрах та іншій інфраструктурі створюють додаткові ризики. За його словами, умови потенційних домовленостей із часом можуть ставати складнішими для Києва.
Олексій Гончаренко є народним депутатом Верховної Ради IX скликання та членом фракції «Європейська солідарність». У 2024 році його обрали головою комітету Парламентської асамблеї Ради Європи з питань міграції, біженців і переміщених осіб. Раніше він очолював Одеську обласну раду та працював депутатом Одеської міської ради. Його нинішня заява є політичною позицією окремого народного депутата і не означає ухвалення відповідних рішень українською владою.
Водночас запропоновані Гончаренком питання виходять за межі одного припинення вогню: йдеться про безпекову модель України, санкційну політику, мовні та релігійні питання, а також майбутній статус окупованих територій. Чи можуть окремі домовленості стати частиною офіційного переговорного процесу, залежатиме від позицій української влади, Росії та міжнародних партнерів.
