Європейський Союз найближчим часом не готовий прийняти Україну до свого складу через комплекс невирішених питань, серед яких називають боротьбу з корупцією, реформу судової системи та відповідність фундаментальним критеріям членства. Про це йдеться у матеріалі Financial Times, опублікованому 7 серпня, який ґрунтується на коментарях європейських чиновників і дипломатів, знайомих із перебігом дискусій щодо майбутнього розширення ЄС.
За словами співрозмовників видання, між офіційною риторикою керівництва Євросоюзу про підтримку подальшого розширення та реальними перспективами вступу нових держав існує «нездоровий розрив». Як приклад вони наводять Чорногорію, яка вже багато років перебуває у переговорному процесі, але досі не стала членом ЄС, що, на їхню думку, демонструє складність і тривалість процедури навіть для країн, які давно виконують вимоги Брюсселя.
Окрему увагу у статті приділено Україні. Автори зазначають, що українська армія є однією з найбільших, найкраще оснащених і найбільш загартованих у бойових діях у Європі, а держави-члени зацікавлені в тому, щоб Київ залишався інтегрованим у європейський безпековий простір. Водночас співрозмовники Financial Times стверджують, що масштаб проблем, пов’язаних із корупцією, незалежністю судової влади та іншими базовими принципами ЄС, ускладнює перспективи швидкого приєднання країни до блоку.
Один із високопоставлених дипломатів ЄС, якого цитує видання без розкриття імені, заявив, що Україна створює для Союзу складну політичну дилему. За його словами, ЄС не може ігнорувати власні критерії вступу, але водночас не зацікавлений у тому, щоб залишити Київ без чіткої європейської перспективи. У цьому контексті дипломат припустив, що в європейських столицях можуть і надалі обговорюватися різні моделі поглибленої інтеграції до набуття повноправного членства.
Financial Times також зазначає, що в європейському політичному середовищі раніше вже лунали ідеї щодо проміжних форматів співпраці з державами-кандидатами. Водночас офіційна позиція української влади залишається незмінною: Київ наполягає виключно на повноправному членстві в Європейському Союзі без створення окремих або обмежених моделей участі.
Процедура вступу до ЄС передбачає виконання так званих Копенгагенських критеріїв, які охоплюють стабільність демократичних інститутів, верховенство права, захист прав людини, функціонування ринкової економіки та здатність виконувати зобов’язання держави-члена. Після отримання статусу кандидата країна відкриває переговорні розділи, кожен із яких має бути закритий лише після повного виконання визначених вимог.
Україна отримала статус країни-кандидата у 2022 році, а переговори про вступ офіційно стартували у 2024 році. Європейська комісія у своїх щорічних оцінках визнає прогрес у низці реформ, однак одночасно наголошує на необхідності подальших змін у сфері боротьби з корупцією, реформування судової системи, державного управління та забезпечення верховенства права. Остаточне рішення щодо вступу будь-якої держави ухвалюється лише за одностайної підтримки всіх країн-членів Європейського Союзу.
