У 2026 році українські сім’ї можуть оформити дитині статус «дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів», якщо війна спричинила для неї визначені законом наслідки. Йдеться не лише про поранення: підставами можуть бути психологічне насильство, депортація або примусове переміщення, незаконне утримання, перебування на територіях бойових дій чи в окупації, втрата батьків або позбавлення батьківського піклування через війну. Порядок оформлення регулює постанова Кабінету Міністрів №268 у редакції, чинній із 3 вересня 2025 року.
Хто може отримати статус у 2026 році
Законодавче визначення охоплює дитину, яка через збройну агресію отримала поранення, контузію, каліцтво чи інші ушкодження здоров’я, зазнала фізичного, сексуального або психологічного насильства. Окремо передбачені випадки викрадення, депортації, примусового переміщення, незаконного утримання, у тому числі полону, залучення до військових формувань, перебування на територіях бойових дій або тимчасово окупованих територіях.
Підставою також може бути ситуація, коли через війну дитина втратила одного чи обох батьків, опікуна або піклувальника, якщо відповідна особа загинула або зникла безвісти за особливих обставин, а також коли дитина залишилася без батьківського піклування внаслідок збройної агресії. Такий підхід означає, що для оформлення статусу необов’язково мати медично зафіксоване фізичне ушкодження.
Окрема категорія — психологічна шкода. Закон охоплює травми, пов’язані, зокрема, з перебуванням у зоні бойових дій чи окупації, вимушеним переміщенням, депортацією, незаконним утриманням, втратою батьків, а також переживанням жорстоких подій, включно з ракетними обстрілами, травмуванням або загибеллю людей.
При цьому побутову назву «дитина війни» не слід плутати з юридичним статусом. У чинному законодавстві використовується формулювання «дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів». Це окремий статус із власними підставами та процедурою отримання.
Що змінилося після вересня 2025 року
Важлива для батьків зміна набула чинності після постанови Кабміну №1065 від 1 вересня 2025 року. Статус тепер надається органом опіки та піклування за місцем звернення або за місцем виявлення дитини місцевими органами влади. Раніше процедура була тісніше прив’язана до місця проживання чи перебування, зокрема до місця обліку внутрішньо переміщеної дитини.
Це має практичне значення для сімей, які переїжджали через бойові дії. Батькам не потрібно повертатися до попереднього місця проживання лише для подання заяви: звернутися можна за місцем фактичного звернення в межах передбаченої процедури. Уряд у 2025 році також розширив перелік осіб, які можуть ініціювати оформлення статусу.
Заяву може подати один із батьків або інший законний представник. Якщо дитина переміщується без супроводу батьків, звернутися можуть визначені Порядком родичі — зокрема баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра, а також вітчим, мачуха чи представник органу опіки та піклування. Особа з числа дітей також може звернутися самостійно.
Які документи потрібні
Базовий пакет включає заяву, документ, що посвідчує особу заявника, документ про народження або особу дитини та підтвердження родинних відносин або повноважень законного представника. У заяві зазначається обставина, яка мала найбільш негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини.
Далі пакет залежить від конкретної підстави. Для випадків фізичного ушкодження можуть знадобитися медичні документи. Якщо йдеться про фізичне чи сексуальне насильство, викрадення, незаконне вивезення, залучення до воєнізованих формувань або незаконне утримання, Порядок передбачає документи, пов’язані з кримінальним провадженням. Для психологічного насильства в окремих випадках необхідні документи про оцінювання потреб сім’ї та дитини або підтвердження відповідних обставин.
Для дитини, яка має статус внутрішньо переміщеної особи, довідка ВПО може бути одним із документів, що підтверджують відповідні обставини. Водночас після змін 2025 року сама процедура вже не обмежена лише місцем обліку ВПО.
Рішення про надання або відмову в наданні статусу орган опіки та піклування приймає протягом 30 календарних днів із дати реєстрації заяви за результатами розгляду комісією з питань захисту прав дитини необхідних документів.
Які права дає статус
Отримання статусу саме по собі не означає автоматичного призначення однієї фіксованої щомісячної виплати. Закон передбачає систему соціального захисту та підтримки, яка формується залежно від шкоди й індивідуальних потреб конкретної дитини. До неї належать соціальні, психологічні, медичні та реабілітаційні заходи, правнича допомога, матеріальна підтримка та інші передбачені законом форми допомоги.
Однією з практичних гарантій є безоплатне харчування в закладах освіти для дітей, які мають відповідний статус. Порядок організації харчування прямо відносить їх до категорій, які мають право на безоплатне харчування. Конкретна організація харчування залежить від типу закладу та чинних правил фінансування.
Статус також враховується під час зарахування до закладів дошкільної освіти. У чинному регулюванні дітей із таким статусом віднесено до категорій, яким надається пріоритет під час зарахування до дитячих садків.
Важливим наслідком є не лише конкретна пільга, а й включення дитини до системи оцінювання потреб. Після внесення інформації про постраждалу дитину застосовується інтегрований підхід: визначаються необхідні види соціальної підтримки, формується індивідуальний план і надалі проводиться оцінювання потреб.
Чи можна отримати грошову компенсацію
Закон №3999-IX, який набрав чинності 5 січня 2025 року, передбачає окремий механізм компенсації за шкоду життю та здоров’ю дитини. Його не слід ототожнювати з автоматичною щомісячною допомогою після отримання статусу. Розмір компенсації має визначатися окремо для кожного отримувача з урахуванням конкретних обставин.
Закон передбачає, що право на основну компенсацію виникає з моменту отримання репарацій, які стягуються з держави-агресора відповідно до принципів і норм міжнародного права. Окремо передбачена невідкладна проміжна компенсація для забезпечення нагальних потреб постраждалої дитини. Вона може фінансуватися за рахунок міжнародних фінансових організацій, міжнародної технічної та іншої фінансової допомоги, а також інших не заборонених законом джерел.
Тому формула «отримав статус — почав отримувати щомісячну виплату» не відповідає чинній системі. Статус відкриває доступ до комплексу передбачених законом заходів, тоді як конкретний вид підтримки залежить від обставин та потреб дитини.
Які правила діють у цифрах
| Показник | Що передбачено у 2026 році |
|---|---|
| Вік | Дитина до 18 років; Порядок також охоплює визначені випадки осіб, які не досягли 18 років у період відповідних подій |
| Основний нормативний акт | Постанова КМУ №268 |
| Чинна редакція Порядку | Від 3 вересня 2025 року |
| Місце звернення | За місцем звернення або місцем виявлення дитини |
| Строк рішення | До 30 календарних днів |
| Подавач заяви | Батьки, законний представник, визначені родичі та інші особи, передбачені Порядком |
| Безоплатне харчування | Передбачене для дітей із відповідним статусом |
| Щомісячна виплата за статус | Автоматично не встановлюється |
| Компенсація за шкоду | Передбачена окремим механізмом законом №3999-IX |
Параметри процедури та соціальних гарантій випливають із чинної редакції постанови №268, законів про охорону дитинства та про соціальний захист і підтримку дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії.
Роз’яснення
Чи кожна дитина, яка живе під час війни, автоматично отримує статус?
Ні. Сам факт проживання в умовах війни не означає автоматичного надання статусу. Потрібно встановити одну або кілька передбачених законодавством обставин, подати заяву та документи, що їх підтверджують.
Чи обов’язково мати поранення для оформлення статусу?
Ні. Серед підстав є психологічне насильство, депортація, примусове переміщення, незаконне утримання, перебування на територіях бойових дій або окупації, а також втрата батьків чи позбавлення батьківського піклування через війну.
Чи дає статус гарантовану щомісячну виплату?
Ні. Чинне законодавство передбачає комплекс соціальної підтримки та окремі механізми компенсації за шкоду життю і здоров’ю, але статус сам по собі не встановлює універсальної щомісячної виплати для всіх його отримувачів.
Висновок
У 2026 році статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, є юридичним механізмом фіксації наслідків війни для конкретної дитини та підставою для застосування передбачених законом заходів підтримки. Перелік підстав охоплює значно більше ситуацій, ніж фізичні поранення: закон враховує психологічну травму, окупацію, бойові дії, депортацію, незаконне утримання, втрату батьків та інші наслідки збройної агресії.
Після змін 2025 року процедура стала територіально доступнішою: звертатися можна за місцем звернення або виявлення дитини. Рішення мають прийняти протягом 30 календарних днів. Для сімей практичне значення статусу полягає у доступі до системи соціальної підтримки, психологічних, медичних і реабілітаційних послуг, безоплатного харчування та інших передбачених законом гарантій.
Водночас статус не варто ототожнювати з автоматичною грошовою виплатою. Грошова компенсація за шкоду життю та здоров’ю регулюється окремими нормами, а її механізм і підстави відрізняються від процедури встановлення самого статусу.
