На саміті Європейського Союзу виникли серйозні розбіжності щодо можливості переговорів із Росією після того, як голова Європейської ради Антоніу Кошта ініціював контакти з Кремлем. Дискусія між лідерами держав-членів супроводжувалася гострою критикою його дій, тоді як значна частина учасників саміту висловилася на підтримку збереження дипломатичних каналів зв’язку з Москвою.
За інформацією, що обговорювалася під час зустрічі, всередині ЄС сформувалися два підходи до питання майбутніх контактів із російською стороною. Перший табір, до якого входять Франція та Німеччина, вважає, що нинішня міжнародна ситуація не створює передумов для початку політичного діалогу з президентом Росії Володимиром Путіним. Представники цього підходу також наполягають, що у разі відкриття переговорного процесу ключову роль повинні відігравати Франція, Німеччина та Велика Британія у форматі так званої «E3».
Таку позицію підтримали низка інших європейських держав, зокрема Данія та Нідерланди. За даними дипломатичних джерел, Італія та Польща також висловили зацікавленість у приєднанні до цього формату, якщо переговорний процес буде офіційно запущений у майбутньому.
Водночас інша група лідерів виступила на підтримку дій Антоніу Кошти, вважаючи, що саме інституції Європейського Союзу мають право підтримувати комунікацію з Кремлем від імені всіх держав-членів. Прихильники цієї точки зору наголошують, що навіть за відсутності повноцінних переговорів наявність каналів зв’язку може бути важливим елементом дипломатичної роботи в умовах міжнародної кризи.
Одним із предметів суперечки стало питання прозорості таких контактів. Критики голови Європейської ради заявили, що масштаби його взаємодії з російською стороною стали відомі лише після появи інформації у медіа, а окремі учасники саміту назвали подібний підхід непрофесійним. За їхньою оцінкою, держави-члени повинні були бути повністю поінформовані про характер і зміст відповідних консультацій.
У команді Кошти пояснили, що проведені контакти мали виключно технічний характер і були спрямовані на встановлення каналу комунікації без обговорення змістовних політичних питань. Представники його офісу також зазначили, що переговори були короткими і не виходили за межі попереднього дипломатичного обміну.
Додаткові дискусії викликало питання про те, хто саме має представляти Європейський Союз у разі можливого діалогу з Росією. Частина дипломатів вважає, що така функція більше відповідає компетенції Європейської комісії або Європейської служби зовнішніх дій, тоді як інші підтримують активнішу роль Європейської ради.
Окремі джерела стверджують, що офіс Кошти завчасно повідомив про майбутні контакти представників Німеччини, Франції, Великої Британії та Європейської комісії. Водночас інші дипломати заперечують отримання таких повідомлень, що лише посилило дискусію щодо координації дій усередині ЄС. Розбіжності навколо цього питання демонструють різне бачення механізмів ведення зовнішньої політики та ролі окремих європейських інституцій у відносинах із Росією.
