Колишній президент США Джо Байден у своїх нових мемуарах «Promise Me, America» ( «Обіцяй мені, Америко»), які вийдуть 17 листопада 2026 року, розповів про неоднозначні особисті враження від президента України Володимира Зеленського та відмову допомогти перехідній команді Дональда Трампа розпочати прямі переговори з російським диктатором Володимиром Путіним до інавгурації нового президента США. Витяги з книги опублікувала The Wall Street Journal.
Байден позитивно оцінив здатність Зеленського адаптуватися до ролі керівника держави під час повномасштабної війни. На його думку, акторське минуле українського президента виявилося для цього несподівано корисним. «Його акторський досвід виявився дуже хорошою підготовкою» для ролі лідера країни у воєнний час, написав експрезидент США.
Водночас особисте спілкування з українським лідером залишило в Байдена складніше враження. Він охарактеризував Зеленського як людину, яка під час приватних розмов могла бути примхливою та впертою, а також демонструвати менше вдячності, ніж очікував американський президент. «У наших особистих бесідах Зеленський міг бути капризним і впертим і не настільки вдячним, як я очікував», – написав Байден.
Ці оцінки стосуються передусім особистих взаємин двох президентів і не заперечують позитивної оцінки Байденом поведінки Зеленського як керівника держави під час війни. За час президентства Байдена Вашингтон став головним військовим і фінансовим партнером Києва, а американська адміністрація координувала підтримку України з європейськими союзниками.
Окремо Байден поділився враженнями від зустрічей із Путіним. За його словами, російський президент під час розмов часто використовував роздратований тон, а на зустрічах любив відкидатися в кріслі, демонструючи байдужість. Таку поведінку Байден порівняв із манерами підлітка, який намагається показати, що його не цікавить розмова.
Ще один епізод мемуарів стосується передачі влади після перемоги Трампа на президентських виборах у листопаді 2024 року. За словами Байдена, представники перехідної команди республіканця звернулися до нього з проханням підписати спеціального листа. Документ мав надати їм можливість розпочати прямі контакти з Путіним ще до вступу Трампа на посаду 20 січня 2025 року.
Байден відмовився підписувати документ, оскільки не хотів заздалегідь схвалювати можливі домовленості майбутньої адміністрації з Кремлем. Він побоювався, що переговори можуть завершитися поступками Росії за рахунок українських інтересів. У мемуарах експрезидент пояснив, що не збирався давати команді наступника «карт-бланш на те, що, як я очікував, стане свого роду капітуляцією за рахунок України».
Таким чином, Байден побоювався, що майбутня адміністрація може використати його підпис як політичне схвалення домовленостей із Москвою, умови яких він не міг контролювати. Водночас його відмова не означала заборони на контакти з російським керівництвом після інавгурації Трампа. Йшлося саме про небажання Байдена надавати письмову підтримку таким переговорам у перехідний період.
Позиція експрезидента відображала його побоювання щодо можливого впливу зміни американської адміністрації на подальшу підтримку України. Трамп під час передвиборчої кампанії неодноразово обіцяв швидко завершити російсько-українську війну, однак неодноразово висловлював готовність домовлятися безпосередньо з Путіним. Для Байдена та його команди це створювало ризик, що прагнення швидкого припинення бойових дій переважатиме над питанням збереження територіальної цілісності України.
Перехідна команда Трампа на той момент прагнула налагодити контакти з іноземними лідерами ще до офіційного початку роботи нової адміністрації. Водночас американське законодавство, зокрема Акт Логана 1799 року, обмежує можливості приватних осіб самостійно вести переговори з іноземними урядами від імені США. Цей закон рідко застосовувався на практиці, але питання повноважень майбутньої адміністрації до інавгурації залишалося предметом політичних і юридичних дискусій.
Книга «Promise Me, America» присвячена президентству Байдена, його рішенням у внутрішній та зовнішній політиці, а також обставинам завершення його участі у президентських перегонах 2024 року. Байден оголосив про вихід мемуарів після завершення президентського терміну, а видавництво Little, Brown and Company призначило їх публікацію на 17 листопада 2026 року. Назва книги перегукується з його попередніми мемуарами «Promise Me, Dad», присвяченими смерті сина Бо Байдена.
