Верховна Рада 10 листопада 2026 року підтримала в першому читанні законопроєкт №14327-д, який передбачає створення єдиного реєстру банківських рахунків, електронних гаманців та індивідуальних сейфів фізичних осіб. До бази вноситимуть інформацію про наявність рахунків і договорів на користування сейфами, однак відомості про залишки коштів, перекази та історію платежів у ній не зберігатимуться. Адмініструвати реєстр має Міністерство фінансів.
За документ проголосували 249 народних депутатів. Законопроєкт є частиною законодавчого пакета, необхідного для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Наразі йдеться лише про попереднє схвалення: перед набуттям чинності документ має пройти друге читання та остаточне голосування.
Реєстр повинен містити базові ідентифікаційні відомості про фінансові продукти громадян. Зокрема, для банківських рахунків передбачено фіксацію IBAN, імені власника та назви банку. Також обліковуватимуть відкриття і закриття електронних гаманців та укладення договорів на користування індивідуальними банківськими сейфами.
Водночас база не міститиме інформації про суми на рахунках, фінансові операції, отримувачів переказів або вміст сейфів. Тобто її призначення — допомогти уповноваженим державним органам встановити, у яких фінансових установах людина має рахунки чи сейфи, а не отримати повну картину її витрат і заощаджень.
За ухваленою в першому читанні редакцією прямий доступ до реєстру планують надати трьом державним органам: Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК), Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Використовувати відомості вони зможуть за наявності передбачених законом підстав і в межах своїх повноважень.
Заступниця голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк пояснила, що початковий варіант документа передбачав прямий доступ до бази для десяти державних органів. Однак під час підготовки до голосування перелік скоротили до трьох установ.
Питання доступу залишається одним із ключових під час підготовки законопроєкту до другого читання. За словами Василевської-Смаглюк, Європейська комісія наполягає на повнішому виконанні європейських вимог, які передбачають доступ до таких реєстрів для ширшого кола компетентних органів. Серед можливих компромісів розглядають модель, за якої правоохоронці отримуватимуть інформацію через органи прокуратури.
Окремо депутатка наголосила, що отримання відомостей про рух коштів або вміст банківських сейфів і надалі вимагатиме відповідного судового рішення. Сам факт появи централізованої бази не означатиме автоматичного доступу державних установ до фінансових операцій громадян.
Ще одне питання стосується електронних гаманців. У законодавстві про платіжні послуги цей термін має конкретне значення: електронний гаманець — це обліковий запис, призначений для обліку, зберігання електронних грошей та проведення операцій із ними. До цієї категорії належать платіжні продукти, які працюють із електронними грошима, а не будь-які цифрові сховища вартості.
Тому згадка про електронні гаманці в законопроєкті не означає автоматичного внесення до реєстру всіх криптовалютних гаманців або акаунтів на криптобіржах. Криптовалюти та електронні гроші мають різний правовий статус. Криптогаманець для зберігання біткоїна чи інших віртуальних активів сам по собі не є електронним гаманцем у значенні закону про платіжні послуги. Остаточне охоплення різних платіжних продуктів залежатиме від формулювань ухваленого закону.
Під час підготовки до другого читання парламент також має узгодити архітектуру доступу до бази з європейськими вимогами. За інформацією, озвученою 11 листопада, розгляд документа в другому читанні очікувався на початку або в середині грудня 2026 року.
Створення реєстру є частиною ширшої реформи фінансового законодавства. Після приєднання до SEPA громадяни та компанії зможуть здійснювати транскордонні перекази в євро за єдиними європейськими правилами. За оцінкою, яку озвучила Василевська-Смаглюк, інтеграція може забезпечити економію до 10 млрд грн щороку на міжнародних переказах.
SEPA (Single Euro Payments Area) — Єдина зона платежів у євро, яка об’єднує понад 41 країну та охоплює понад 500 млн громадян і представників бізнесу. Її мета — зробити перекази в євро між країнами-учасницями простішими, швидшими та доступнішими за вартістю.
Остаточний порядок роботи українського реєстру, перелік установ із правом доступу та строки його запуску залежатимуть від редакції закону, яку парламент ухвалить у цілому.
