Верховна Рада 9 листопада 2026 року підтримала в першому читанні законопроєкт №13255, який передбачає створення Космічних сил у складі Збройних сил України. За документ проголосували 252 народні депутати. Ініціатива передбачає формування нового виду військ, який відповідатиме за розвиток військових космічних технологій, виявлення ракетних загроз, супутникову розвідку та захищений зв’язок для потреб оборони.
Документ передбачає внесення змін до закону «Про Збройні Сили України». Зокрема, пропонується доповнити перелік видів ЗСУ Космічними силами. Таким чином, вони мають отримати окремий статус у військовій структурі поряд із Сухопутними військами, Повітряними силами та Військово-морськими силами.
Одним із головних завдань нового військового формування стане створення власної системи раннього попередження про запуски ворожих ракет. Йдеться про можливість виявляти пуски з території противника за допомогою космічних засобів спостереження, оперативно передавати інформацію військовому командуванню та скорочувати час реагування на повітряні загрози.
Іншим напрямом має стати розробка технологій протидії ракетно-космічним атакам. Це особливо актуально з огляду на появу у Росії систем озброєння, здатних рухатися через космічний простір на окремих етапах польоту. Українські військові потребують інструментів для виявлення таких загроз, визначення траєкторій руху ракет і своєчасного отримання інформації про можливі удари.
Законопроєкт також передбачає формування національної системи захищеного супутникового зв’язку для сектору безпеки й оборони. Вона має забезпечити передавання інформації між військовими підрозділами та державними структурами навіть за умов пошкодження наземної телекомунікаційної інфраструктури. Окреме значення матиме захист каналів зв’язку від перехоплення та втручання противника.
Ще одним завданням стане розвиток власних можливостей космічної розвідки. Для цього Україна має розробляти супутники, системи управління ними та наземну інфраструктуру. Використання власних космічних апаратів дозволило б отримувати розвідувальну інформацію, спостерігати за переміщенням військової техніки, відстежувати зміни на військових об’єктах противника та оперативніше забезпечувати даними підрозділи ЗСУ.
У пояснювальних матеріалах до законопроєкту зазначається, що Україна має науково-інженерний і виробничий потенціал для розвитку таких технологій. Також згадується наявність досвіду співпраці з міжнародними партнерами у космічній сфері. Серед країн, з якими започатковано відповідні проєкти, названі Люксембург, Польща, Чехія та Швеція.
Наразі українські військові вже використовують супутникові дані, які надають державні та приватні структури. Зокрема, йдеться про оптико-електронне і радіолокаційне спостереження, а також радіотехнічну розвідку. Серед організацій і компаній, чиї послуги використовуються для отримання таких даних, у матеріалах до законопроєкту згадуються американська Національна агенція геопросторової розвідки (NGA), SAG-U та Maxar.
Власна космічна інфраструктура має зменшити залежність оборонного сектору від зовнішніх постачальників інформації. Водночас створення супутникового угруповання потребуватиме не лише розробки апаратів, а й систем управління, наземних станцій, захищених каналів передавання даних та постійного технічного обслуговування.
Необхідність створення окремого виду військ автори ініціативи пов’язують зі зміною характеру сучасних воєнних загроз. Зокрема, у пояснювальній записці згадується застосування Росією міжконтинентальної балістичної ракети «Орєшнік» для удару по українській території. Цей випадок продемонстрував важливість контролю за загрозами, які можуть виникати за межами традиційного повітряного простору.
Космічні військові підрозділи вже функціонують у низці держав. Окремі структури такого типу мають США, Велика Британія, Франція, Китай, Індія та Росія. Їхні завдання охоплюють захист супутникової інфраструктури, космічне спостереження, розвідку, забезпечення військового зв’язку та попередження про ракетні запуски.
Водночас голосування 9 листопада не означає, що Космічні сили вже створені та розпочали роботу. Парламент лише прийняв законопроєкт за основу в першому читанні. Документ має пройти подальше доопрацювання та розгляд у другому читанні. Для практичного запуску нової структури знадобляться організаційні рішення, фінансування, підготовка фахівців і створення відповідної матеріально-технічної бази.
Реалізація ініціативи потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на потреби сектору безпеки й оборони. Обсяг фінансування, строки розгортання нових підрозділів і конкретна модель управління ними залежатимуть від подальшого опрацювання законодавчих та організаційних рішень.
