Президент США Дональд Трамп заявив, що планує зустрітися з російським диктатором Володимиром Путіним і головою КНР Сі Цзіньпіном під час саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у Китаї. Про це він сказав 8 листопада, відповідаючи на запитання журналістів про можливість тристоронніх переговорів. За словами американського президента, однією з тем розмови може стати денуклеаризація.
«Я збираюся поїхати до Китаю… Думаю, одна із зустрічей буде з президентом Путіним і президентом Сі, і це буде цікаво. Ми обговоримо багато питань, зокрема денуклеаризацію», — заявив Трамп.
Американський лідер поки не повідомив, чи погодили сторони остаточний формат переговорів, а також не уточнив, чи йдеться про окрему тристоронню зустріч або контакт у межах ширшої програми саміту. Його заява свідчить про намір обговорити питання міжнародної безпеки безпосередньо з керівниками Росії та Китаю.
Саміт АТЕС запланований на 18–19 листопада 2026 року в китайському Шеньчжені. Участь у ньому дає можливість лідерам найбільших економік Азійсько-Тихоокеанського регіону провести двосторонні та багатосторонні переговори на полях міжнародного заходу.
Особливе місце в потенційній зустрічі може посісти питання ядерного озброєння. США, Росія та Китай є ключовими учасниками глобального балансу стратегічних сил. Вашингтон і Москва володіють найбільшими ядерними арсеналами, тоді як Пекін останніми роками активно розширює власні можливості в цій сфері.
Обговорення денуклеаризації передбачає значно ширше коло питань, ніж скорочення кількості боєголовок. Воно може стосуватися контролю над озброєннями, механізмів перевірки виконання домовленостей, обмеження виробництва нових систем доставки та гарантій безпеки. Однак позиції трьох держав щодо майбутньої архітектури міжнародної безпеки суттєво відрізняються.
Вашингтон зацікавлений у збереженні стратегічної переваги та обмеженні ядерного потенціалу конкурентів. Москва наполягає на врахуванні власних безпекових вимог у переговорах із Заходом. Пекін, зі свого боку, традиційно виступає проти підходу, за якого Китай має брати на себе такі самі зобов’язання щодо скорочення арсеналу, як США та Росія, з огляду на різницю в масштабах їхніх ядерних сил.
Потенційний тристоронній формат обговорювався ще до заяви Трампа. Російська сторона раніше повідомляла про опрацювання можливості переговорів Путіна, американського президента та Сі Цзіньпіна. Москва зацікавлена в прямому діалозі з Вашингтоном і Пекіном, зокрема щодо міжнародної безпеки та війни проти України.
Водночас залишається відкритим питання, чи потрапить російська агресія проти України до порядку денного можливої зустрічі. Для Києва будь-які домовленості між трьома державами, які стосуються європейської безпеки, мають принципове значення. Проте Трамп у своїй заяві окремо наголосив саме на денуклеаризації, не уточнивши, чи порушуватимуть лідери питання припинення війни.
Додатковим чинником міжнародного порядку денного залишається ситуація навколо Ірану. Трамп заявив про намір обговорювати з партнерами різні питання глобальної безпеки та згадав американський тиск на Тегеран. Чи стане ця тема частиною переговорів із Путіним і Сі Цзіньпіном, поки невідомо.
Остаточний склад учасників, формат і порядок денний можливої тристоронньої зустрічі мають бути узгоджені дипломатичними каналами. Сам факт переговорів лідерів США, Росії та Китаю міг би стати важливим сигналом щодо перспектив діалогу між державами, відносини яких визначають значну частину глобальної безпекової політики.
