Солом’янський районний суд Києва 4 листопада 2026 року відправив на два місяці під варту Тетяну Кірєєву, підозрювану у справі про масові сутички біля тимчасового пункту розміщення військовослужбовців Національної гвардії в Петропавлівській Борщагівці Київської області. Під час засідання жінка заявила, що намагалася домогтися госпіталізації військового Андрія Кулешова, якого, за її словами, побили на території об’єкта, пов’язаного з 1-м корпусом НГУ «Азов».
Кірєєвій інкримінують перешкоджання законній діяльності Збройних сил України, розголошення відомостей про розташування військового об’єкта та організацію масових заворушень. За версією обвинувачення, вона діяла у змові з Валентиною Молодою та водієм автомобіля швидкої допомоги. Сама підозрювана заперечує причетність до організації заворушень і не погоджується з висунутими їй обвинуваченнями.
У суді Кірєєва пояснила, що приїхала до будівлі разом із двома сестрами, оскільки хотіла домогтися медичної допомоги для Кулешова. За її словами, чоловік перебував у важкому стані, а його здоров’я потребувало невідкладного втручання. Вона стверджувала, що намагалася привернути увагу до ситуації, а не організувати протистояння з військовими.
«Я врятувала чотирьох людей. Один точно загинув би другого числа, не дожив би до ранку, тому що в нього був гнійний абсцес, усе в виразках, був жахливий запах гною», — заявила Кірєєва під час судового засідання.
За словами підозрюваної, Кулешова били на території об’єкта «Азову». Вона стверджувала, що удари завдавали по ногах, спині та потилиці, щоб не залишати видимих слідів на обличчі. Ці твердження стосуються можливого насильства щодо військовослужбовця і потребують окремої перевірки правоохоронців.
Адвокат Рустам Нурієв продемонстрував суду фотографії тілесних ушкоджень Кулешова. Він повідомив, що ще 29 жовтня звернувся до Державного бюро розслідувань та військової прокуратури із заявою щодо побиття чоловіка. За словами захисника, після цього військовослужбовця знову побили вночі. Таким чином, твердження про застосування сили щодо Кулешова стосуються подій, які, за версією адвоката, почалися ще до масових зіткнень 2 листопада.
Кірєєва також заявила, що хотіла повідомити командуванню «Азову» про людей, які, на її думку, використовували назву підрозділу для прикриття неправомірних дій. «Я просто хотіла донести керівництву “Азову”, що є певна команда, яка прикривається їхнім ім’ям і займається дуже непорядними справами. Вони ганьблять армію», — сказала вона в суді.
За матеріалами судового засідання, слідство вважає, що домовленість між Кірєєвою та Молодою про спільні дії була досягнута не пізніше 30 жовтня. За версією прокуратури, Кірєєва передала інформацію про місце розташування військового об’єкта до Telegram-групи. Наступного дня водій швидкої допомоги Віктор Єна приїхав до будівлі, зняв її територію на відео та передав запис Молодій. 2 листопада Молода та Єна знову прибули на місце. Прокуратура стверджує, що жінка в медичній формі знімала відео, заявляла про перешкоджання доступу до військових і закликала інших людей приїхати до будинку.
Під час розгляду справи прокурор підтвердив, що слідство зафіксувало спілкування Кірєєвої з Молодою. Водночас він не уточнив, чи передавала підозрювана спільниці гроші. Окремо в суді порушили питання про можливе вимагання у Кулешова 100 тисяч гривень за самовільне залишення військової частини. Прокурор відповів, що це питання не належить до кримінального провадження, у межах якого він представляє обвинувачення.
Кірєєва пояснила, що звернулася до Молодої за рекомендацією сестри, яка характеризувала її як публічну особу зі зв’язками, здатну допомогти у вирішенні проблеми військового. За словами підозрюваної, їй запропонували послугу екстреної евакуації військовослужбовців із територіальних центрів комплектування та військових частин. Для цього вона отримала посилання на застосунок, де потрібно було зареєструвати чоловіка та завантажити його документи. У ньому була зазначена вартість послуги — 107 тисяч гривень. Кірєєва заперечила, що з неї вимагали цю суму, і пояснила, що відповідну кнопку потрібно було натиснути для завершення реєстрації.
Сутички, через які розслідують справу, відбулися 2 листопада біля будинку, який використовувався як тимчасовий пункт дислокації 1-го корпусу Національної гвардії «Азов». Приводом для зібрання людей стали повідомлення в соціальних мережах про нібито незаконне утримання та катування військовослужбовців. Після прибуття натовпу почалися зіткнення, пошкодження майна та спроби потрапити на територію об’єкта. За інформацією, оприлюдненою після подій, четверо людей потребували госпіталізації.
На місце прибули командувач Національної гвардії Олександр Півненко та керівник Офісу президента Кирило Буданов. Останній заявив про необхідність з’ясувати обставини роботи подібних об’єктів, оскільки вони існують у різних регіонах країни. Командування «Азову» розкритикувало дії учасників зіткнень. Водночас у корпусі заявили, що в разі підтвердження фактів незаконного застосування насильства щодо військовослужбовців винні мають понести відповідальність.
Окремий напрям розслідування стосується можливого перевищення повноважень військовослужбовцями. Державне бюро розслідувань повідомило про кримінальне провадження за фактом подій 2 листопада, зокрема за частиною 5 статті 426-1 Кримінального кодексу України. Ця норма передбачає відповідальність за перевищення військовою службовою особою влади або службових повноважень в умовах воєнного стану чи бойової обстановки. Офіс військового омбудсмена також розпочав перевірку обставин перебування військових на об’єкті та можливого порушення їхніх прав.
Таким чином, у справі паралельно перевіряють дві групи обставин: можливу організацію перешкоджання діяльності військового підрозділу та ймовірне насильство щодо військовослужбовців. Арешт Кірєєвої не означає встановлення її вини. Так само заяви про побиття Кулешова потребують процесуальної перевірки, а остаточні висновки щодо дій усіх учасників мають зробити правоохоронці та суд.
