Європейська комісія 1 листопада підтримала право польського парламенту призначати суддів Конституційного трибуналу, ставши на бік уряду прем’єр-міністра Дональда Туска у його конфлікті з президентом Каролем Навроцьким. У Брюсселі наголосили, що польська влада має забезпечити повноцінну роботу суду відповідно до конституції країни та практики Суду Європейського Союзу. Заява пролунала на тлі загострення суперечки щодо повноважень новопризначених суддів.
Представник Єврокомісії заявив, що призначення восьми нових членів Конституційного трибуналу належить до конституційних повноважень Сейму — нижньої палати польського парламенту. У Брюсселі також нагадали про тимчасові заходи Європейського суду з прав людини від 5 травня 2026 року, які зобов’язують польську владу не перешкоджати суддям, обраним парламентом у березні, приступати до виконання своїх обов’язків.
Конфлікт загострився наприкінці жовтня, коли суддя Анна Корвін-Пйотровська оголосила про відсторонення голови Конституційного трибуналу Богдана Свєнчковського та його заступника Бартломея Соханського. Вона заявила, що перебирає керівництво установою на тлі суперечки щодо допуску нових суддів до роботи. Представники попередньої політичної команди та президент Навроцький назвали ці дії незаконним захопленням контролю над судом.
Після цього Навроцький перервав закордонну поїздку до Сенегалу та повернувся до Варшави. Увечері 30 жовтня біля будівлі Конституційного трибуналу зібралися противники зміни керівництва установи, а правоохоронці посилили охорону. За повідомленнями медіа, частина протестувальників прорвалася за огорожу, поліція затримала трьох осіб. Протистояння стало публічним етапом тривалого конфлікту між президентом і урядом щодо законності призначення суддів та управління судом.
Туск у зверненні до громадян заявив, що не відступить від курсу на відновлення незалежності судової системи. Він наголосив, що повернення до спокою не означає згоди з порушенням закону, а державні інституції повинні працювати відповідно до конституції. Прем’єр також розкритикував втручання політиків у роботу суду та заявив про необхідність гарантувати суддям можливість виконувати свої обов’язки.
Президент Навроцький, якого підтримує консервативна партія «Право і справедливість» (PiS), відмовився прийняти присягу частини суддів, обраних парламентською більшістю. Його адміністрація посилається на питання до процедури призначення та наполягає, що вступ на посаду має відбуватися за встановленими правилами. Уряд Туска натомість вважає, що президент не має права блокувати рішення Сейму, якщо суддів обрано відповідно до конституційної процедури.
У березні 2026 року Сейм обрав шістьох нових суддів Конституційного трибуналу. Президент прийняв присягу лише двох із них, тоді як щодо інших виникла правова суперечка. У квітні четверо суддів склали присягу перед нотаріусом у парламенті та передали документи до президентської адміністрації. Офіс Навроцького і керівництво трибуналу не визнали таку процедуру достатньою, заявивши, що присягу потрібно складати в присутності глави держави.
Єврокомісія не дала окремої оцінки законності відсторонення Свєнчковського та Соханського, зосередившись на повноваженнях парламенту й обов’язку держави забезпечити роботу суду. Така позиція підтримує основний аргумент уряду Туска щодо права Сейму обирати суддів, але не означає автоматичного схвалення кожного рішення, ухваленого в межах нинішнього конфлікту.
Суперечка навколо Конституційного трибуналу триває з 2015 року, коли тодішня влада та PiS зіткнулися через призначення суддів. Після приходу до влади у 2023 році коаліція Туска почала перегляд судової системи, реформованої попереднім консервативним урядом. Європейські інституції раніше критикували зміни через ризики для незалежності правосуддя, а ЄС розпочав юридичні процедури проти Польщі. Новий конфлікт демонструє, що відновлення довіри до судових інституцій залишається одним із ключових питань польської внутрішньої політики.
Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи зможуть польські органи влади узгодити процедуру вступу суддів на посади та забезпечити безперервну роботу трибуналу. Додатковим чинником стане позиція європейських судових установ щодо виконання їхніх рішень. Водночас протистояння між Туском і Навроцьким може ускладнити реалізацію судової реформи та посилити політичну боротьбу напередодні наступних парламентських виборів.
