Виконувачка обов’язків президента Болгарії Іліяна Йотова перемагає у другому турі президентських виборів, що відбувся 1 листопада. Після опрацювання 99,68% протоколів вона отримує 57,66% голосів, тоді як її суперник, колишній виконувач обов’язків прем’єр-міністра Андрей Гюров, набирає 39,38%. Йотова виступає проти подальшого надання Україні військової допомоги та закликає до дипломатичного врегулювання війни з Росією.
За даними Центральної виборчої комісії Болгарії, за президентський тандем Йотової та її кандидата у віцепрезиденти Кирила Вилчева проголосували понад 1,09 млн виборців. Гюров і його напарник Георгі Кандев отримали близько 745 тис. голосів. Ще 2,95% виборців обрали варіант «Не підтримую нікого з кандидатів».
Йотова випередила суперника у 28 виборчих округах країни. Гюров отримав найбільшу підтримку у трьох округах, зокрема у двох округах Софії та в Карджалі. Серед болгар, які голосували за кордоном, ситуація була іншою: Гюров набрав 55,4%, а Йотова — 42,2%. Явка на виборах становила близько 27%.
Після оголошення попередніх результатів Гюров визнав підсумки голосування. Його кампанія була орієнтована на зміцнення співпраці з НАТО та Європейським Союзом, а також на продовження підтримки України. Він попереджав, що посилення політичного впливу прихильників Йотової може послабити систему стримувань і противаг у Болгарії.
Під час виборчої кампанії Йотова виступала за припинення війни дипломатичним шляхом і закликала Європейський Союз відновити прямий діалог із російським диктатором Володимиром Путіним. Вона також критикувала санкційну політику проти Росії, заявляючи, що обмеження не забезпечили очікуваного результату. На її думку, військового вирішення війни немає, а переговори мають стати основним інструментом врегулювання.
Коментуючи питання можливих територіальних поступок з боку України, Йотова заявляла, що це предмет переговорів. Її позиція відрізняється від підходу Гюрова, який виступає за тіснішу взаємодію із західними союзниками та підтримку Києва. Водночас Йотова неодноразово наголошувала на необхідності збереження європейської орієнтації Болгарії.
Перемога Йотової відбувається після парламентських виборів у квітні 2026 року, на яких партія «Прогресивна Болгарія» на чолі з колишнім президентом Руменом Радевим здобула 131 місце у 240-місних Народних зборах. Цей результат забезпечив політичній силі парламентську більшість. Радев підтримав кандидатуру Йотової, яка раніше працювала його віцепрезиденткою.
Йотова очолила державу в січні 2026 року після дострокового припинення повноважень Радева. До цього вона двічі обиралася віцепрезиденткою Болгарії — у 2016 та 2021 роках. Її перемога у другому турі має закріпити політичний курс, який передбачає прагнення до дипломатичного врегулювання війни та перегляд відносин із Москвою без відмови від членства країни в європейських і трансатлантичних структурах.
Болгарія є членом НАТО з 2004 року та Європейського Союзу з 2007 року. Президент країни обирається прямим голосуванням на п’ятирічний термін і може обіймати посаду не більше двох термінів поспіль. Хоча основні виконавчі повноваження належать уряду, глава держави має право вето щодо законів, бере участь у зовнішньополітичному представництві та є верховним головнокомандувачем збройних сил.
Остаточні результати виборів має затвердити Центральна виборча комісія Болгарії після завершення підрахунку голосів. Подальший вплив перемоги Йотової на політику щодо України залежатиме не лише від позиції президента, а й від рішень уряду, парламентської більшості та зобов’язань Болгарії в межах НАТО і ЄС.
