Кабінет Міністрів 23 жовтня 2026 року ухвалив зміни до системи бронювання військовозобов’язаних працівників, установивши граничний рівень до 95% для підприємств оборонно-промислового комплексу та паливно-енергетичної сфери. Уряд також створив Координаційний центр з організації бронювання та зобов’язав центральні органи виконавчої влади й обласні військові адміністрації переглянути галузеві та регіональні критерії критичності протягом 10 днів після набрання змінами чинності.
Нові правила передбачають, що повне бронювання більше не буде безумовним для підприємств зазначених галузей. Якщо компанії потрібно зберегти від мобілізації понад 95% військовозобов’язаних працівників, вона має обґрунтувати таку потребу в установленому порядку. Водночас працівники, які безпосередньо забезпечують виробництво, виконання оборонних контрактів, оперативні й ремонтні роботи, а також аварійне відновлення критичної інфраструктури, мають бути заброньовані в повному обсязі.
За поясненням уряду, зниження граничної квоти насамперед стосується допоміжного та обслуговуючого персоналу. Керівництво підприємства визначатиме, кого бронювати в межах установленого ліміту, з урахуванням виробничих потреб. Окремо передбачено, що під час розрахунку квоти враховуватимуть працівників, які вже мають відстрочку від мобілізації з інших законних підстав, зокрема багатодітних батьків та опікунів.
Координаційний центр стане тимчасовим консультативно-дорадчим органом при Кабміні. До його роботи залучатимуть представників державних органів, відповідальних за економіку, оборону, безпеку та функціонування критичної інфраструктури. Співголовами центру визначено заступників міністрів економіки та оборони. Серед його завдань — узгодження критеріїв критичності, розгляд звернень державних органів щодо статусу підприємств і надання рекомендацій про скасування такого статусу, зокрема за наявності відповідних матеріалів правоохоронних органів.
Центр також братиме участь у погодженні збільшення обсягів бронювання понад 50%. Звернення органів влади мають розглядати не довше одного місяця. Якщо є обґрунтована потреба в невідкладному розгляді, рекомендації можуть бути надані протягом семи робочих днів. Водночас остаточні рішення щодо визнання підприємств критично важливими залишаються за уповноваженими державними органами, які мають розглядати пропозиції центру.
Після набрання змінами чинності міністерства та обласні військові адміністрації матимуть 10 днів на перегляд галузевих і регіональних критеріїв критичності. Оновлені вимоги погоджуватимуть із Координаційним центром. Уряд наголошує, що ця процедура не означає автоматичного перегляду статусу кожного підприємства: компанії, для яких критерії залишаться незмінними, зможуть зберегти статус критично важливих.
Окремим напрямом змін є посилення контролю за обґрунтованістю бронювання. Координаційний центр зможе розглядати звернення державних органів і рекомендації щодо скасування критичного статусу, якщо виникатимуть підстави вважати, що підприємство не відповідає встановленим вимогам. Це має дати змогу переглядати випадки, коли статус критично важливого підприємства використовується не відповідно до його призначення. Водночас саме створення центру не означає автоматичного позбавлення компаній статусу або відстрочок їхніх працівників.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький раніше пояснював зміни необхідністю забезпечити однакові правила бронювання та зменшити можливості для зловживань. Уряд також готує механізм, за якого підприємства зможуть бронювати 100% працівників за умови виконання мобілізаційних зобов’язань. Передбачається, що компанії регулярно добровільно залучатимуть частину працівників до військової служби зі збереженням робочого місця та заробітної плати. Міноборони й Мінекономіки мають опрацювати цей механізм разом із бізнесом; урядова мета — затвердити його до 1 грудня.
Бронювання є механізмом відстрочки від призову під час мобілізації для військовозобов’язаних працівників, чия робота необхідна для функціонування державних органів, економіки та критичної інфраструктури. Статус критично важливого підприємства та бронювання конкретного працівника — пов’язані, але різні процедури: визнання компанії критичною саме по собі не означає автоматичного надання відстрочки кожному її співробітнику. Подальший вплив нових правил залежатиме від остаточних критеріїв, процедур погодження та практики їх застосування після набрання змінами чинності.
