Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон 2 жовтня заявив, що Сеул може вжити «додаткових заходів» щодо України, якщо Київ не визнає домовленість про нерозголошення інформації щодо передачі двох північнокорейських військовополонених і не вибачиться. Про це глава держави повідомив у соцмережі X на тлі дипломатичної суперечки між двома країнами.
За словами Лі, українська сторона нібито сама звернулася з проханням не розголошувати деталі передачі полонених. Після цього, стверджує президент Південної Кореї, Київ публічно заперечив існування відповідної домовленості. На його думку, така позиція фактично виставила його «брехуном».
Південнокорейський лідер також розкритикував заяви української сторони про можливість нового військового зіткнення між Північною та Південною Кореями. Лі заявив, що замість визнання домовленостей та вибачень Київ почав порушувати тему неминучості війни на Корейському півострові. Він назвав такі дії приводом для «глибокого жалю».
При цьому Сеул поки не уточнив, що саме мається на увазі під «додатковими заходами». Лі пов’язав можливі подальші дії з позицією Києва щодо двох вимог — визнання факту домовленості про конфіденційність і публічних вибачень.
Українська сторона заперечує наявність угоди про нерозголошення. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав ситуацію дипломатичним непорозумінням і заявив, що Київ зацікавлений у її швидкому врегулюванні та продовженні співпраці із Сеулом. Переговори між сторонами тривають.
Причиною суперечки стало повідомлення президента України Володимира Зеленського під час виступу на Генеральній асамблеї ООН у Нью-Йорку у вересні. Він розповів про передачу Південній Кореї двох військовослужбовців КНДР, яких українські сили захопили під час бойових дій проти російських військ. Після цього Сеул заявив, що інформація мала залишатися конфіденційною з огляду на безпеку полонених і їхніх родин.
Двоє північнокорейських військових потрапили в український полон у січні 2025 року в Курській області Росії. За повідомленнями міжнародних ЗМІ, вони висловили бажання залишитися в Південній Кореї, а не повертатися до КНДР. Південна Корея розглядає громадян КНДР відповідно до свого законодавства як осіб, які мають право на проживання на півдні Корейського півострова.
Ситуація має ширший дипломатичний контекст. Південна Корея після початку повномасштабної війни Росії проти України надавала Києву гуманітарну та нелетальну допомогу, одночасно запроваджуючи санкції проти Москви. За даними Reuters, обсяг нелетальної допомоги Південної Кореї Україні після 2022 року становив близько $100 млн. Водночас Сеул намагається не допустити подальшого загострення відносин із Пхеньяном, що додає чутливості до будь-яких публічних заяв про ситуацію на Корейському півострові.
Окремим питанням залишається майбутнє двосторонньої взаємодії Києва та Сеула. Південнокорейська сторона має інтерес до інформації про участь військових КНДР у війні Росії проти України, тоді як Київ зацікавлений у збереженні політичної та гуманітарної підтримки Південної Кореї. Наразі публічно не повідомлялося, які саме кроки Сеул може зробити у разі відсутності вибачень з боку України.
