Економіка України у січні–серпні 2026 року майже зупинила зростання: реальний ВВП збільшився лише на 0,2% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це йдеться в оцінці Міністерства економіки, яку 22 вересня навів економіст Богдан Данилишин у статті про стан економіки та заяви прем’єр-міністра Сергія Корецького. За офіційною статистикою, у другому кварталі реальний ВВП зріс на 0,4% у річному вимірі та на 0,3% порівняно з попереднім кварталом.
Темпи відновлення послідовно сповільнювалися після зростання економіки на 5,5% у 2023 році та 3,2% у 2024-му. У 2025 році приріст становив 1,8%, а у 2026-му динаміка наблизилася до нульової. За наведеними в матеріалі оцінками, обсяг економіки залишається приблизно на рівні 79% від показника 2021 року.
Одночасно з уповільненням ВВП зберігається розрив між внутрішнім попитом і виробництвом. За сім місяців роздрібний товарообіг зріс на 9%, а первинні видатки державного бюджету за вісім місяців збільшилися приблизно на 11%. Промислове виробництво за цей період скоротилося на 0,3%, будівництво — на 11,2%, транспорт — на 8,5%.
Цей дисбаланс позначився на зовнішній торгівлі. За вісім місяців імпорт товарів зріс на 28,4%, тоді як експорт збільшився менш ніж на 1%. Дефіцит торгівлі товарами сягнув близько 40,3 млрд доларів, а негативне сальдо товарів і послуг за останні 12 місяців оцінюється приблизно у 70 млрд доларів. Частина зростання імпорту пов’язана з оборонними закупівлями, енергоносіями та обладнанням, однак проблема виникає тоді, коли зовнішні поставки заміщують внутрішнє виробництво.
Інвестиційна активність також залишається слабкою. Цивільні капітальні інвестиції оцінюються приблизно у 10% ВВП, тоді як потреби відновлення значно перевищують нинішні можливості економіки. За оцінкою RDNA5, потреби у відбудові та відновленні становлять близько 588 млрд доларів. Понад 70% капітальних вкладень підприємства фінансують власними коштами, частка банківських кредитів становить близько 4%, а коштів нерезидентів — близько 1%.
Додатковим обмеженням залишається вартість кредитування. У вересні облікова ставка Національного банку становить 16%, а річна інфляція — 8,1%. У матеріалі зазначається, що ринкові кредити для бізнесу переважно коштують 20–25% річних, що ускладнює запуск довгострокових виробничих проєктів за майже нульового економічного зростання.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький у вересні заявляв про значні фінансові ризики для держави та необхідність збереження стійкості бюджету. 1 вересня, виступаючи у Верховній Раді, він повідомив про результати експрес-аудиту уряду і назвав виклики для фінансового блоку надскладними. Водночас прем’єр заявив про наявність плану дій для їх подолання.
У проєкті державного бюджету на 2027 рік уряд передбачив 4,885 трлн грн на оборону, що становить майже 44% ВВП. Загальний обсяг видатків документа оцінюється у 7,2 трлн грн, а дефіцит — у 1,623 трлн грн.
Водночас уряд продовжує залучати зовнішнє фінансування. 22 вересня Корецький повідомив про залучення 841 млн доларів від Світового банку під гарантії Канади для відшкодування бюджетних видатків на пенсійні виплати. Загальний обсяг проєкту PEACE in Ukraine, за даними уряду, досяг 54,3 млрд доларів.
Окремим напрямом залишається страхування воєнних ризиків. У вересні прем’єр заявляв про намір передбачити у бюджеті близько 1 млрд доларів на відповідну програму, розраховуючи на додаткове фінансування від міжнародних партнерів. Такий механізм має створити умови для залучення приватного капіталу в економіку в умовах продовження війни.
Для пожвавлення економічної активності необхідно одночасно вирішувати проблему дорогого фінансування, слабких інвестицій та низької виробничої відповіді на внутрішній попит. Серед запропонованих Данилишиним заходів — збільшення частки цивільних капітальних інвестицій, концентрація державних і міжнародних ресурсів на проєктах із впливом на продуктивність та експорт, розвиток страхування воєнних ризиків і локалізація виробництва.
Важливим залишається питання продуктивності праці. За наведеними у матеріалі оцінками, за сім місяців 2026 року реальна зарплата зросла приблизно на 14%, тоді як ВВП майже не змінився. Така різниця відображає дефіцит робочої сили, а не пропорційне зростання ефективності виробництва. Серед довгострокових факторів тиску на економіку залишаються мобілізація, міграція, пошкодження енергетики та виробничих потужностей.
Економічна ситуація також залежить від зовнішнього фінансування, без якого державі складніше покривати бюджетний і зовнішньоторговельний дисбаланси. Водночас уряд паралельно намагається створити умови для приватних інвестицій: на Карпатському економічному форумі у вересні було заявлено про понад 50 інвестиційних і торговельних проєктів із країнами C8 на суму більш як 1 млрд євро.
Подальша динаміка економіки залежатиме від безпекової ситуації, стабільності зовнішньої підтримки, доступності кредитування та здатності державних видатків стимулювати внутрішнє виробництво. Ключове питання для уряду полягає у тому, чи зможе бюджетний і зовнішній ресурс поступово перетворюватися на нові виробничі потужності, експорт та інвестиції, а не лише компенсувати поточні втрати.
