Президент Володимир Зеленський 9 листопада вніс до Верховної Ради законопроєкт про зміну правил декларування для військовослужбовців окремих силових структур, які не беруть безпосередньої участі в бойових діях. Документ передбачає відновлення фінансового контролю за частиною співробітників Служби безпеки України, розвідки та інших органів сектору безпеки, а також зміну правил доступу до їхніх майнових декларацій. Ініціатива з’явилася після викриття НАБУ та САП злочинної організації в межах операції «Карфаген», до діяльності якої, за даними слідства, могли бути причетні представники правоохоронних органів. Президент визначив законопроєкт як невідкладний. Документ зареєстрований під номером 16220.
Проєкт закону має назву «Про внесення змін до Закону України “Про запобігання корупції” щодо особливостей декларування окремих категорій військовослужбовців сил безпеки та доступу до декларацій в умовах воєнного стану». Його передали на розгляд парламенту 9 листопада, а наступного дня документ надали народним депутатам для ознайомлення. Головним визначено Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики.
Народний депутат Олексій Гончаренко звернув увагу на те, що запропоновані зміни розмежовують військовослужбовців залежно від їхньої безпосередньої участі в бойових діях. Для тих, хто виконує бойові завдання, пропонують зберегти відстрочку від подання декларацій. Вони повинні будуть подати документи протягом 90 календарних днів після припинення або скасування воєнного стану чи звільнення зі служби.
Водночас для співробітників, які не залучені безпосередньо до бойових дій, передбачають повернення обов’язку фінансового декларування за загальними правилами. Йдеться, зокрема, про працівників СБУ та розвідувальних органів, які виконують адміністративні, управлінські та інші завдання поза бойовими підрозділами. Таким чином, сам факт проходження військової служби більше не повинен автоматично означати відстрочку від фінансової звітності.
Законопроєкт також стосується Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Держспецзв’язку та інших формувань сектору безпеки. Для частини цих категорій відстрочка від подання декларацій зберігається, однак пропонується відновити відкритий доступ до майнової звітності тих військовослужбовців, які не беруть участі в бойових діях. Отже, документ передбачає не лише зміну строків подання декларацій, а й перегляд правил їхньої публічності.
Окремий блок змін стосується механізму приховування декларацій. Законопроєкт передбачає, що обмеження відкритого доступу має застосовуватися лише за наявності відповідних підстав, пов’язаних із характером служби та безпекою військовослужбовця. Після зникнення таких підстав доступ до документів пропонують поновлювати. Це має унеможливити ситуації, коли декларації залишаються закритими навіть після того, як обставини, що виправдовували обмеження, змінилися.
За інформацією проєкту, державні органи також отримають додаткові обов’язки щодо контролю за статусом декларацій. Вони повинні будуть протягом 10 робочих днів повідомляти Національне агентство з питань запобігання корупції про припинення обставин, які були підставою для обмеження доступу до майнової звітності. Крім того, передбачено щорічну перевірку таких підстав до 1 квітня. НАЗК має публікувати статистику щодо декларацій, доступ до яких обмежений.
Якщо закон ухвалять, він набуде чинності наступного дня після офіційного опублікування. Для НАЗК передбачено 60 днів на приведення роботи реєстру декларацій у відповідність до нових правил. Окремо визначено 90-денний строк для подання частини декларацій, які залишалися неопублікованими з 2021 року. Відомства також повинні будуть перевірити документи, доступ до яких раніше обмежили через воєнний стан.
Безпосереднім політичним приводом для законодавчої ініціативи стало розслідування НАБУ і САП «Карфаген». 4 листопада антикорупційні органи повідомили про викриття злочинної організації, яка, за версією слідства, залучала посадовців силових структур для прикриття незаконної діяльності. Серед напрямів, які фігурують у матеріалах справи, — шахрайські кол-центри, наркоторгівля, контрафактна продукція та інші тіньові бізнеси. До схеми, за даними слідства, могли бути причетні представники СБУ, Національної поліції та Офісу генерального прокурора.
Питання декларування силовиків залишається частиною ширшої дискусії про баланс між національною безпекою та антикорупційним контролем під час війни. Після початку повномасштабного вторгнення доступ до частини декларацій обмежили, щоб не розкривати персональні дані військовослужбовців та інформацію, яка могла б створити загрози для них або їхніх родин. Однак поширення таких обмежень на працівників, які не виконують бойових завдань, ускладнило громадський контроль за майновим станом представників силових відомств.
Ще у вересні 2026 року Зеленський заявляв про намір повернути обов’язкове декларування для правоохоронців і представників сектору безпеки, які не перебувають безпосередньо на війні. Тоді президент наголошував на необхідності реального контролю за майном і способом життя посадовців. Тепер ця ініціатива отримала законодавче оформлення. Водночас остаточні правила залежатимуть від парламентського розгляду: станом на 10 листопада законопроєкт №16220 ще не ухвалений і перебуває на опрацюванні профільного комітету.
