Зустріч президента Володимира Зеленського з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн 22 вересня 2026 року в Нью-Йорку пройшла напружено: Євросоюз закликав Київ пришвидшити ухвалення законів для боротьби з тіньовою економікою, збільшення податкових надходжень та наближення українського законодавства до норм ЄС. Про це Bloomberg повідомив із посиланням на співрозмовника, обізнаного з перебігом переговорів.
За даними видання, Брюссель пов’язує подальше надання бюджетної підтримки з прогресом у цих реформах. Після зустрічі фон дер Ляєн заявила, що зі зростанням темпів роботи Верховної Ради над реформами збільшуватиметься і бюджетна допомога. Вона також повідомила, що в межах погодженого європейського пакета у 2026 році для Києва залишається доступним 37 млрд євро.
Українська сторона, зі свого боку, порушує питання додаткової потреби державного бюджету. За інформацією Bloomberg, Київ просить партнерів покрити близько 26 млрд євро додаткового фінансового дефіциту та пришвидшити надання передбаченого ЄС кредиту на 90 млрд євро. У Брюсселі водночас не погоджуються з частиною українських розрахунків щодо необхідного обсягу зовнішнього фінансування.
Європейські посадовці також вважають, що частину додаткової потреби мають закрити інші міжнародні партнери. Йдеться, зокрема, про Канаду, Норвегію та Японію. Раніше Євросоюз уже закликав держави-партнери збільшити внесок у фінансування Києва, виходячи з принципу, за яким європейський пакет має покривати приблизно дві третини потреб, а решту мають забезпечувати інші донори.
Окремою темою переговорів стала ситуація напередодні зимового періоду. За інформацією Bloomberg, українська сторона висловила занепокоєння можливим посиленням російської ескалації взимку та обмеженими можливостями протиповітряної оборони захищати міста. У Єврокомісії водночас заявляють про подальше оборонне фінансування та розвиток спільних проєктів у сфері протиракетної оборони.
Євросоюз уже почав виплачувати кошти в межах 90-мільярдного Ukraine Support Loan. 18 вересня Єврокомісія повідомила про виділення чергових 3,3 млрд євро на оборонні закупівлі, зокрема для придбання дронів і ракет. Загалом на той момент у 2026 році Комісія виплатила Києву майже 15 млрд євро за напрямами оборони та бюджетної підтримки.
Сам кредит на 90 млрд євро розрахований на 2026–2027 роки. За даними Єврокомісії, його структура передбачає 30 млрд євро бюджетної допомоги та 60 млрд євро на оборонні потреби. Перший транш бюджетної складової у розмірі 3,2 млрд євро був оголошений у червні, коли ЄС також почав реалізацію оборонної частини пакета.
Вимоги Брюсселя щодо податкової політики не є новими для Києва. У програмі співпраці з МВФ Україна взяла зобов’язання посилити боротьбу з ухиленням від сплати податків, обмежити зловживання спрощеною системою оподаткування та поступово наближати податкове законодавство до європейських правил. Серед запланованих змін — імплементація окремих положень європейської директиви ATAD щодо протидії агресивному податковому плануванню.
У червні український уряд також створив міжвідомчу робочу групу з детінізації економіки. До її роботи залучені Міністерство фінансів, Державна податкова служба, Державна митна служба, Держфінмоніторинг та Бюро економічної безпеки. Серед напрямів роботи — протидія схемам ухилення від оподаткування, боротьба з дробленням бізнесу та незадекларованою зайнятістю.
Команди України та Євросоюзу домовилися продовжити обговорення фінансових і реформаторських питань через сім–десять днів. За підсумками цього раунду має стати зрозуміліше, які законодавчі кроки Київ повинен прискорити для отримання подальшої бюджетної підтримки та якою буде участь інших партнерів у покритті фінансової потреби.
