Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр 21 вересня заявив, що Будапешт не прийняв запрошення України до «Карпатської вісімки» та не погоджує будівництво в Угорщині сховища стратегічних запасів нафтопродуктів для українського ринку. Про це він сказав у парламенті Угорщини, наступного дня після підписання меморандуму між «Нафтогазом» і угорською MOL.
За словами Мадяра, Угорщина отримала запрошення до нового регіонального формату, однак не погодилася на участь. Він заявив, що Будапешт мав «поважну причину» не приєднуватися до ініціативи. Раніше повідомлялося про участь Угорщини у заходах «Карпатської вісімки», однак після заяви угорського прем’єра Будапешт підтвердив, що формально не є учасником нового політичного формату.
«Карпатська вісімка» була започаткована Україною у вересні 2026 року як регіональний формат співпраці у сферах торгівлі, безпеки, енергетики та транскордонної інфраструктури. Установчий саміт відбувся в Івано-Франківській області, а серед країн, представлених на заході, були Румунія, Польща, Словаччина, Чехія, Австрія, Сербія та Угорщина. За даними Reuters, під час зустрічі сторони уклали понад 50 домовленостей загальною вартістю понад 1 млрд євро.
Окремо Мадяр виступив проти проєкту створення в Угорщині потужностей для зберігання українських запасів нафтопродуктів. 20 вересня «Нафтогаз» та MOL підписали меморандум про спільне опрацювання можливого будівництва таких об’єктів поблизу українсько-угорського кордону. Українська сторона пояснила ініціативу необхідністю диверсифікувати маршрути постачання та створити додаткові потужності за межами зон, які можуть зазнавати ударів.
Мадяр заявив, що за уряду партії «Тиса» українське нафтове сховище на території країни не будуватимуть. За його словами, переговори MOL із «Нафтогазом» розпочалися ще за попереднього уряду Віктора Орбана, але нинішня влада не погоджується з тим, що компанія вела консультації з українською стороною без дозволу уряду. Мадяр також заявив, що держава як акціонер MOL очікує іншого порядку взаємодії з компанією.
Водночас MOL охарактеризувала домовленість із «Нафтогазом» як проєкт на дуже ранній стадії. Йдеться не про готове рішення щодо будівництва, а про вивчення технічних, фінансових, екологічних та безпекових умов. Таким чином, остаточна реалізація інфраструктури залежала б від результатів подальшого опрацювання та необхідних погоджень.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Київ здивований «безпідставними конфронтаційними заявами» угорського прем’єра. За його словами, причини відмови Будапешта від участі в «Карпатській вісімці» залишаються невідомими. Сибіга також наголосив, що політичні розбіжності не повинні перешкоджати практичній співпраці українських та угорських енергетичних компаній.
Для українського енергетичного сектору питання резервного зберігання пального набуває додаткового значення через ризики атак на інфраструктуру. «Нафтогаз» паралельно домовився з польською ORLEN про три поставки зрідженого природного газу на початку 2027 року та постачання нафтопродуктів для «Укрнафти» на суму до 500 млн доларів. Ці домовленості мають розширити кількість зовнішніх маршрутів постачання енергоресурсів.
Новий конфлікт навколо енергетичного проєкту виник після періоду часткового потепління у відносинах Києва та Будапешта. Петер Мадяр змінив Віктора Орбана на посаді прем’єр-міністра у травні 2026 року, однак його уряд не погоджується на надання Україні військової допомоги та виступає проти прискорення її вступу до Європейського Союзу. Водночас Будапешт декларував готовність до розвитку окремих напрямів практичної співпраці.
Подальша доля меморандуму між MOL і «Нафтогазом» залежатиме від позиції угорського уряду, оскільки сторони ще не перейшли до повномасштабної реалізації проєкту. Водночас створений Україною регіональний формат продовжить роботу за участю інших держав, а питання енергетичної безпеки залишатиметься одним із його ключових напрямів.
