США планують відкрити два нові військові об’єкти у Гренландії в межах безпекової угоди з Данією та Гренландією, яку мають підписати 22 вересня 2026 року в Нью-Йорку на полях Генеральної асамблеї ООН. Йдеться про відновлення колишньої американської бази в Нарсарсуаку на півдні острова та створення військової присутності в Местерсвігу на східному узбережжі, повідомляє Reuters із посиланням на трьох співрозмовників, обізнаних із домовленостями.
Церемонія підписання запланована на 10:30 за східним часом США, або 14:30 за Гринвічем. Текст документа станом на ранок 22 вересня не оприлюднений, а остаточні положення, за словами джерел Reuters, можуть бути узгоджені безпосередньо перед підписанням. Представники Данії та Гренландії напередодні не надали агентству коментарів щодо деталей домовленостей.
Нарсарсуак є місцем колишньої американської бази Bluie West One, яку США закрили у 1950-х роках. Нині в населеному пункті залишилося лише кілька десятків жителів. Другий майданчик, Местерсвіг, уже використовується Данією: там працює Sirius Dog Sled Patrol — підрозділ спецпризначення, який здійснює патрулювання віддалених районів Гренландії.
Нова домовленість має розширити американську військову присутність на острові, де Вашингтон уже використовує базу Пітуффік. Данія заявляє, що майбутня модель передбачатиме участь НАТО у забезпеченні безпеки Арктики, а не залишатиме це питання винятково у сфері домовленостей між Вашингтоном і Копенгагеном.
Білий дім раніше заявляв, що угода має посилити безпеку Гренландії та Сполучених Штатів. Водночас конкретні параметри майбутньої американської присутності — чисельність військових, озброєння, інфраструктура та порядок використання об’єктів — наразі не розкриті. Саме ці положення мають визначити практичний масштаб домовленостей після їх підписання.
Переговори відбувалися після тривалого тиску президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він неодноразово заявляв про необхідність встановлення американського контролю над островом, а раніше не виключав застосування економічних або військових інструментів для досягнення цієї мети. Його заяви на початку 2026 року спричинили дипломатичну напругу між США, Данією та іншими союзниками по НАТО.
У новій конструкції питання американської військової присутності відокремлюється від зміни суверенного статусу Гренландії. Данська влада та керівництво автономної території заявляли, що домовленість має зберігати суверенітет Данії над островом і право Гренландії на самовизначення. Окремо обговорюється недопущення військової присутності держав, які не входять до НАТО.
Історично Гренландія вже була важливою ланкою американської оборонної системи в Арктиці. Під час холодної війни США утримували на острові 17 військових об’єктів, де служили понад 10 тисяч військовослужбовців. Після скорочення американської присутності основним діючим об’єктом залишилася база Пітуффік, де нині перебуває близько 150 американських військових.
Стратегічне значення Гренландії пов’язане з її розташуванням між Північною Америкою та Європою, а також із контролем арктичних і північноатлантичних маршрутів. У вересні 2026 року в Гренландії вже проводили навчання Arctic Shield за участю військових 11 країн НАТО: понад 400 військовослужбовців відпрацьовували дії в арктичному середовищі. Це демонструє, що посилення оборонної уваги до острова відбувається не лише на двосторонньому рівні США та Данії, а й у ширшому форматі Альянсу.
Після підписання документа ключовими відкритими питаннями залишаться його остаточний текст, умови використання Нарсарсуаку та Местерсвігу, масштаби американського контингенту і порядок координації операцій із Данією та НАТО. Окремо має бути визначено, які положення угоди потребуватимуть подальшого затвердження данськими та гренландськими інституціями.
