Українські суди в окремих справах визнають порушення процедури мобілізації, якщо військовозобов’язаного після проходження військово-лікарської комісії направили до навчального центру без належного оформлення повістки про призов і відправлення до місця проходження служби. У таких спорах ключовим питанням стає не лише висновок ВЛК про придатність, а й наявність доказів того, що всі передбачені законом етапи призову були оформлені належним чином.
Останнім часом дедалі частіше з’являються повідомлення про випадки, коли військовозобов’язаних після примусового затримання на вулиці спочатку доставляють на ВЛК, а потім безпосередньо направляють до навчальних центрів. При цьому люди стверджують, що не отримували оформленого мобілізаційного розпорядження та не проходили повну процедуру призову у звичному порядку.
Про один із таких випадків розповів мешканець Києва Микола. За його словами, його затримали біля під’їзду будинку, після чого відвезли на військово-лікарську комісію, а потім направили на базову військову підготовку. Чоловік стверджує, що до територіального центру комплектування він фактично не потрапляв, а окремої повістки про призов на військову службу та відправлення до місця служби йому не вручали.
Водночас постанова Кабінету міністрів №560 від 2024 року визначає порядок проведення призову під час мобілізації. Після медичного огляду щодо військовозобов’язаного, який підлягає призову, має оформлюватися повістка про призов на військову службу під час мобілізації та відправлення до місця проходження служби. Саме цей документ у практичному вжитку часто називають мобілізаційним розпорядженням.
Відсутність доказів вручення такого документа вже стала предметом судового розгляду. За словами адвоката Ростислава Кравця, суди звертають увагу на те, чи може ТЦК підтвердити документами підстави призову конкретної людини та дотримання встановленої процедури. Сам по собі факт проходження ВЛК і визнання придатним, за цією логікою, не замінює інших процесуальних етапів мобілізації.
Зокрема, у справі №160/3858/26 Дніпропетровський окружний адміністративний суд дійшов висновку про порушення процедури призову через відсутність належних доказів вручення відповідних повісток. Військовозобов’язаний оскаржив свою мобілізацію після того, як був направлений до навчального центру без належного, на його думку, документального оформлення.
Суд витребував у ТЦК документи, які мали підтвердити законність призову відповідно до порядку, затвердженого постановою №560. З матеріалів справи випливало, що належних доказів оформлення та вручення документів про призов і відправлення на службу відповідач не надав. У результаті суд зобов’язав військову частину виключити позивача зі списків особового складу.
Ще одна справа, №160/9263/26, також стосувалася перевірки обставин оформлення призову. Суд вимагав надати докази оформлення та вручення повістки про призов і відправлення до місця проходження військової служби. Під час розгляду справи були досліджені твердження позивача про психологічний тиск, погрози, фізичне насильство та фактичне позбавлення свободи під час дій групи оповіщення.
У судових матеріалах зазначалося, що встановлені обставини можуть свідчити про наявність у діях посадових осіб ознак кримінальних правопорушень, передбачених статтями 146, 146-1, 365 і 426-1 Кримінального кодексу. У зв’язку з цим суд зобов’язав уповноважені органи внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Таке рішення не означає встановлення вини конкретних осіб, оскільки кримінально-правову оцінку мають надати органи досудового розслідування та суд у межах окремого провадження.
Ці рішення показують, що у спорах щодо мобілізації суди перевіряють увесь ланцюг процедури: від правових підстав призову до оформлення документів про направлення на службу. Якщо ТЦК не може надати докази дотримання встановленого порядку, це може стати істотною обставиною для суду під час оцінки законності мобілізації.
Висновок ВЛК про придатність до військової служби не є окремою процедурою призову і не замінює документального оформлення наступних етапів. Тому направлення людини безпосередньо до навчального центру після медичного огляду без підтвердження оформлення повістки може стати предметом адміністративного спору.
Водночас кожна справа залежить від конкретних доказів. Для оскарження значення мають документи ТЦК, матеріали ВЛК, накази військової частини, дані про вручення повісток і фактичні обставини направлення на службу. Наявність окремих судових рішень на користь мобілізованих не означає автоматичного скасування інших призовів, однак формує практику, за якої державні органи мають підтверджувати законність кожного етапу мобілізаційної процедури.
