Український економіст Олексій Кущ заявив, що епіцентр потенційної світової економічної кризи наразі формується в Японії та Південній Кореї, а розвиток подій у цих країнах може створити додаткові ризики для фінансування державного боргу США. Про це він написав у своєму аналізі, пояснивши, що нестабільність на азійських фінансових ринках здатна вплинути на глобальну економіку через зміну потоків міжнародного капіталу.
За оцінкою Куща, за останній місяць південнокорейський фондовий індекс KOSPI знизився на 18,05%, тоді як японський Nikkei 225 втратив близько 5%. Економіст звертає увагу, що йдеться не про разове різке падіння, а про серію корекцій і знижень протягом кількох тижнів. На його думку, така динаміка може свідчити про накопичення системних проблем, а не про короткострокову реакцію ринку на окремі події.
Причини погіршення ситуації в Південній Кореї Кущ пов’язує з кількома факторами. Серед них — залежність економіки від імпорту нафти, яка подорожчала через ситуацію на Близькому Сході, висока концентрація виробництва навколо великих промислових конгломератів, а також складне становище країни між двома ключовими партнерами — Китаєм, який залишається найбільшим торговельним партнером, і США, що виступають головним безпековим союзником Сеула.
Стосовно Японії економіст вважає головною причиною ризиків завершення багаторічної політики негативних процентних ставок. Протягом тривалого часу Банк Японії утримував ставки нижче нуля, стимулюючи банки кредитувати економіку та інвестувати кошти. Після переходу до позитивних ставок, який розпочався у 2024 році, очікуваного прискорення економічного зростання, за оцінкою Куща, не відбулося. Натомість економіка зіткнулася з вищою інфляцією та подорожчанням кредитних ресурсів.
Окрему увагу економіст приділив завершенню епохи carry trade — стратегії, за якої міжнародні інвестори десятиліттями залучали дешеві кредити в японських єнах і вкладали кошти в прибутковіші американські державні облігації. На думку Куща, поступова відмова від цієї моделі позбавляє Сполучені Штати одного з важливих зовнішніх джерел фінансування бюджетного дефіциту. «Тепер приходить кінець епохи надстабільної єни», — зазначив він.
Економіст також звернув увагу на зміну ролі Японії як одного з найбільших власників американських казначейських облігацій. За його даними, у червні країна реалізувала американські державні папери приблизно на 40 млрд доларів, оскільки сама потребує валютних резервів для підтримки курсу єни. На думку Куща, це означає, що Токіо дедалі менше здатне виконувати роль головного зовнішнього інвестора американського державного боргу.
У своєму аналізі економіст також згадав, що раніше значну частину американських державних облігацій купував Китай, однак останніми роками Пекін суттєво скоротив свій портфель. За оцінкою Куща, Вашингтон розраховував компенсувати цей процес за рахунок японського капіталу, однак зміни у світовій економіці та торговельній політиці адміністрації Дональда Трампа ускладнили реалізацію такого сценарію. Він припустив, що серед основних зовнішніх покупців американських державних облігацій дедалі більшу роль відіграватимуть Велика Британія та Канада.
Японія протягом багатьох років залишається одним із найбільших іноземних власників державних облігацій США. Такі інвестиції традиційно вважаються одним із ключових механізмів фінансування американського бюджетного дефіциту та підтримки стабільності фінансової системи. Зміни в структурі міжнародного попиту на американські боргові папери уважно відстежуються центральними банками та міжнародними фінансовими організаціями, оскільки можуть впливати на вартість державних запозичень і глобальні фінансові ринки.
