Європейський Союз затвердив 21-й пакет санкцій проти Росії, який стане найбільшим за останні чотири роки та охопить 218 нових позицій. Про це повідомила глава європейської дипломатії Кая Каллас, зазначивши, що обмеження торкнуться фінансового сектору, оборонної промисловості, нафтопереробної галузі та морських перевезень. За її словами, ЄС уже розпочав підготовку наступного пакета санкцій.
Каллас уточнила, що новий санкційний пакет передбачає запровадження обмежень проти понад сотні банків і операторів криптовалютних бірж. Брюссель продовжує посилювати контроль над фінансовими інструментами, які, на думку Євросоюзу, можуть використовуватися для обходу чинних санкцій або фінансування російської економіки. Окрему увагу приділено криптовалютному сектору, який останніми роками дедалі частіше опиняється у фокусі міжнародних регуляторів.
До санкційного списку також увійдуть нафтопереробні заводи, розташовані в Росії та Білорусі. ЄС послідовно розширює обмеження щодо енергетичного сектору, який залишається одним із ключових джерел доходів російського бюджету. Нові заходи мають ускладнити роботу підприємств, пов’язаних із виробництвом і переробкою нафтопродуктів.
Значну частину пакета становлять обмеження щодо оборонно-промислового комплексу. Під санкції потраплять понад 50 підприємств, які, за оцінкою європейської сторони, залучені до виробництва продукції військового призначення або забезпечення оборонних потреб Росії. Крім цього, список поповнять понад 40 суден, які, як вважають у ЄС, можуть бути задіяні у транспортуванні вантажів в обхід чинних міжнародних обмежень.
За словами Каї Каллас, санкційна політика Євросоюзу не завершується ухваленням нового пакета. Вона наголосила, що європейські інституції вже працюють над наступними обмежувальними заходами, оскільки санкції залишаються одним із головних інструментів економічного тиску на Росію. Очікується, що подальші рішення можуть стосуватися як нових секторів економіки, так і розширення переліку фізичних та юридичних осіб.
Європейський Союз регулярно переглядає санкційний режим після початку повномасштабної війни. Попередні пакети включали обмеження щодо російських банків, експорту високотехнологічної продукції, енергетики, транспорту, оборонної промисловості та окремих посадовців. Також Брюссель поступово розширював механізми боротьби з обходом санкцій через треті країни та компанії-посередники.
Запровадження нового пакета може посилити тиск на фінансові установи, логістичні компанії та підприємства, пов’язані з військовим виробництвом. Водночас ефективність санкцій значною мірою залежатиме від їхнього виконання державами-членами ЄС, а також від координації із союзниками, які застосовують аналогічні обмежувальні заходи.
