В Україні після завершення дії «зеленого тарифу» для населення можуть запровадити нову модель продажу електроенергії з домашніх сонячних електростанцій. Як повідомляють профільні ЗМІ, чинний механізм підтримки власників сонячних панелей діятиме до 1 січня 2030 року, після чого надлишки виробленої електроенергії планують реалізовувати через спеціальних посередників — агрегаторів, які працюватимуть за ринковими принципами.
Нова система передбачає зміну підходу до взаємодії між власниками домашніх сонячних електростанцій та енергетичним ринком. Якщо зараз домогосподарства можуть продавати електроенергію державі за фіксованим «зеленим тарифом», то після завершення дії цієї програми продаж відбуватиметься за ринковими механізмами. Для цього планується залучити агрегаторів — компанії, які акумулюватимуть обсяги електроенергії від великої кількості приватних виробників та продаватимуть їх на організованих сегментах енергоринку.
Очікується, що така модель дозволить інтегрувати малі об’єкти генерації до загальної енергосистеми без необхідності прямої участі кожного власника сонячних панелей у складних ринкових процедурах. Агрегатори виконуватимуть функції посередників, які відповідатимуть за балансування, прогнозування виробництва та укладання необхідних контрактів із покупцями електроенергії.
За оцінками галузевих експертів, станом на сьогодні в Україні працює близько 60–70 тисяч домогосподарств, які встановили сонячні панелі та використовують механізм «зеленого тарифу». Програма стала особливо популярною протягом останніх років через можливість не лише забезпечувати власні потреби в електроенергії, а й отримувати додатковий дохід від продажу надлишків у мережу.
Чинна система підтримки була запроваджена для стимулювання розвитку відновлюваної енергетики та залучення інвестицій у сектор чистої генерації. Протягом останнього десятиліття саме завдяки «зеленому тарифу» в Україні сформувався значний сегмент приватної сонячної енергетики, який став помітною частиною енергетичного балансу країни.
Перехід до ринкової моделі пов’язують із загальними змінами в енергетичному секторі та поступовою інтеграцією України до європейських правил функціонування енергоринку. У країнах Європейського Союзу подібні механізми вже використовуються для роботи з розподіленою генерацією, коли тисячі невеликих виробників об’єднуються через спеціалізовані компанії для ефективнішої участі в торгівлі електроенергією.
Експерти зазначають, що остаточні умови нової моделі ще потребують детального врегулювання. Зокрема, учасників ринку цікавить порядок формування цін, умови роботи агрегаторів, механізми розрахунків із домогосподарствами та гарантії стабільного доступу до ринку для власників домашніх електростанцій після 2030 року.
На тлі постійних викликів для української енергосистеми питання розвитку децентралізованої генерації залишається одним із ключових напрямків державної політики. Встановлення сонячних панелей дозволяє частково зменшити навантаження на централізовану інфраструктуру та підвищує енергетичну стійкість окремих регіонів і громад.
Остаточний формат роботи нового механізму має бути визначений до завершення дії чинного «зеленого тарифу». Від ухвалених рішень залежатиме подальша економічна привабливість домашніх сонячних електростанцій для десятків тисяч українських родин, які вже інвестували кошти у власну генерацію електроенергії або лише розглядають таку можливість.
