Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що Вашингтон не має офіційного союзницького договору з Україною, виступив проти її вступу до НАТО та закликав Київ припинити удари по російських енергетичних об’єктах. За його словами, Сполучені Штати й Україна залишатимуться партнерами в окремих питаннях, однак їхні інтереси не завжди збігатимуться.
Відповідаючи на запитання про те, чи є Україна союзником США, Венс наголосив на відсутності формальної союзницької угоди. Він охарактеризував Україну як країну, що заслуговує на повагу, та позитивно відгукнувся про її громадян, водночас розмежувавши партнерство й офіційний військово-політичний союз.
«Наскільки мені відомо, у нас немає офіційної союзницької угоди з Україною. Я вважаю, що це країна, гідна захоплення, прекрасна країна з багатьма чудовими людьми. Ми співпрацюватимемо з деяких питань, але з інших наші позиції розходитимуться», — заявив віцепрезидент США.
Окремо Венс висловився проти українських атак на енергетичну інфраструктуру Росії. Він пов’язав такі удари, зокрема по об’єктах виробництва дизельного пального, зі зростанням енергетичних цін, яке може позначатися на американських споживачах. На його думку, Київ має припинити ці операції, навіть якщо Вашингтон і надалі підтримуватиме співпрацю з Україною в інших сферах.
Віцепрезидент також прямо заявив, що не вважає за потрібне вступ України до Північноатлантичного альянсу. Ця позиція стосується одного з головних питань української зовнішньої політики, оскільки Київ розглядає членство в НАТО як один із можливих механізмів довгострокового захисту від російської агресії.
Заяви Венса пролунали на тлі дискусії між Києвом і адміністрацією президента США Дональда Трампа щодо умов завершення війни та використання військових засобів проти російської енергетичної інфраструктури. Вашингтон наполягає на припиненні таких атак, тоді як українська сторона пов’язує свої рішення з продовженням російських ударів по українських енергетичних об’єктах.
Президент Володимир Зеленський пропонував призупинити удари по російських нафтопереробних заводах на 30 днів в обмін на постачання американських засобів протиповітряної оборони. Ця пропозиція демонструє, що Київ намагається знайти компроміс із Вашингтоном, не відмовляючись від можливості відповідати на російські атаки.
Водночас питання енергетичного перемир’я залишається невирішеним. Президент США Дональд Трамп раніше оголошував про домовленість щодо припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, проте сторони по-різному трактували її умови. Українська влада повідомляла про продовження російських атак на українські енергетичні об’єкти, а Київ залишив за собою право завдавати ударів у відповідь.
На цьому тлі слова Венса вказують на розбіжності між американською адміністрацією та українським керівництвом щодо допустимих військових дій і майбутніх гарантій безпеки. Для Києва принциповим залишається питання, чи супроводжуватиметься обмеження ударів по російській енергетиці конкретними кроками Москви та додатковою підтримкою української протиповітряної оборони.
Відмова Венса підтримати вступ України до НАТО також має значення для обговорення післявоєнної системи безпеки. Членство в Альянсі передбачає дію статті 5 Північноатлантичного договору про колективну оборону, тоді як партнерські відносини самі по собі не створюють такого зобов’язання. Україна поки не є членом організації, але НАТО продовжує військову допомогу та заявляє про підтримку її права самостійно визначати майбутні безпекові домовленості.
