В Україні з жовтня 2026 року планують підключити до системи автоматизованого стягнення заборгованості всі банки, тоді як державні фінансові установи вже працюють із відповідним механізмом. Про це 21 вересня заявив міністр юстиції Денис Маслов, повідомляючи про цифровізацію виконавчого провадження. Система має автоматично отримувати інформацію про рахунки боржників і спрощувати подальше стягнення коштів у межах відкритих виконавчих проваджень.
Механізм працює через Автоматизовану систему виконавчого провадження, яка забезпечує інформаційну взаємодію між виконавцями та банками. Після розширення мережі підключених установ виконавцям не потрібно буде окремо з’ясовувати, у якому банку людина має рахунок: відповідні дані надходитимуть автоматизовано.
Водночас автоматичний пошук рахунку не означає, що будь-які гроші людини можуть бути списані без процедури примусового виконання. Йдеться про борги, щодо яких уже існує виконавчий документ і відкрите виконавче провадження. У такому випадку кошти на рахунках можуть бути арештовані, а стягнення проводиться відповідно до законодавства.
Зміни мають поширюватися на різні категорії виконавчих документів, за якими передбачене стягнення коштів як із фізичних, так і з юридичних осіб. Мін’юст також повідомляв, що автоматизована система вже використовується для отримання інформації про номери рахунків фізичних осіб-боржників та залишки коштів на них.
Окремим напрямом реформи стало автоматичне зняття арештів після погашення заборгованості. Закон №4833-IX, ухвалений Верховною Радою 7 квітня 2026 року, передбачає підключення всіх банків до інформаційної взаємодії з державними та приватними виконавцями через АСВП. Для певної категорії повністю погашених боргів документ передбачає автоматизоване зняття арешту та виключення інформації про боржника з Єдиного реєстру боржників.
За даними Кабінету міністрів, після повного погашення заборгованості автоматичне зняття арештів та інших обмежень має відбуватися без тривалого ручного опрацювання. Уряд очікує, що в передбачених законом випадках цей процес займатиме до однієї години.
Для громадян це означає зміну способу взаємодії з виконавчою службою: наявність рахунків у різних банках не повинна перешкоджати їх виявленню в межах провадження. Водночас законодавство передбачає обмеження щодо майна та коштів, на які не може бути звернено стягнення, а під час воєнного стану діють окремі правила користування коштами на арештованих рахунках.
Розширення системи також пов’язане із захистом прав боржників. Мін’юст повідомляв, що після законодавчих змін було автоматизовано не лише арешт коштів, а й окремі процедури їх розблокування після виконання зобов’язань. Окремо держава працює із заборгованістю за житлово-комунальні послуги на тимчасово окупованих територіях і в районах активних бойових дій: за даними Мін’юсту, вже знято понад 25 тисяч відповідних обтяжень.
Таким чином, жовтневе розширення має завершити підключення банківського сектору до єдиного цифрового контуру виконавчого провадження. Відкритим залишається питання практичної швидкості підключення всіх установ та роботи механізму в окремих категоріях справ, однак законодавча база для автоматизованої взаємодії вже діє.
