В Україні у червні 2026 року оновили критерії визначення підприємств, які можуть отримати статус критично важливих і бронювати працівників від мобілізації, зокрема посиливши вимоги до аграрного, лісового секторів та рівня зарплат на підприємствах, повідомили в урядових рішеннях, що стосуються економічної мобілізаційної політики.
У аграрному секторі мінімальний поріг площі землі для отримання статусу збільшено з 500 до 1000 гектарів, а вимогу до річного доходу підвищено з 20 до 40 млн грн. Для лісового господарства критерії змінено ще суттєвіше: мінімальна площа зросла у п’ять разів — до 2500 гектарів, а мінімальний річний дохід встановлено на рівні не менше 10 млн грн.
Окремо переглянуто вимоги до фонду оплати праці. Підприємства тепер зобов’язані забезпечувати рівень зарплат вище середнього по країні. Для компаній із чисельністю від 50 працівників встановлено мінімум удвічі вищий рівень оплати праці, ніж середній показник, а для підприємств із понад 20 працівниками та представництв нерезидентів — утричі вищий.
Зміни також торкнулися бізнесу, який працює у кількох регіонах. Для отримання статусу критично важливого він має забезпечувати щонайменше 10 працівників у кожній області, де веде діяльність, а також сплачувати не менше 24 тис. грн податків і єдиного соціального внеску за останні три місяці в кожному регіоні окремо.
Урядові підходи фактично підвищують планку для участі підприємств у системі бронювання персоналу, обмежуючи доступ для малих компаній і зосереджуючи механізм на більш фінансово стабільних бізнесах із підтвердженими обсягами виробництва та податкових надходжень.
Механізм бронювання працівників від мобілізації застосовується в Україні для забезпечення безперервної роботи критичної інфраструктури, включно з агросектором, енергетикою, транспортом і промисловістю. Підприємства зі статусом критично важливих можуть залишати частину працівників на заброньованих посадах для виконання виробничих та логістичних функцій.
Оновлення критеріїв відбувається на тлі загальної адаптації економіки до умов воєнного стану, коли держава намагається одночасно підтримувати оборонні потреби та стабільність ключових галузей. Вимоги до бізнесу в частині зарплат і фінансових показників також розглядаються як інструмент детінізації та підвищення прозорості зайнятості.
