Ситуація в українському аграрному секторі стала найскладнішою від початку повномасштабної війни через фактичну зупинку експорту сільгосппродукції з глибоководних портів. Про це 28 вересня у Брюсселі заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький. За його словами, Україна ризикує не вивезти близько 30 млн тонн агропродукції загальною вартістю близько $10 млрд.
За оцінкою Висоцького, тривале обмеження морського експорту може призвести до скорочення посівних площ на 35–40%. Для економіки це створює ризик втрат до 5% ВВП. Міністр пов’язує такі наслідки насамперед із неможливістю аграріїв отримувати необхідну виручку від реалізації врожаю та фінансувати наступний виробничий цикл.
Альтернативні маршрути через залізницю, автомобільний транспорт і європейські логістичні коридори наразі здатні забезпечити не більше половини потреби країни в аграрному експорті. У серпні Україна вивезла 1,423 млн тонн зернових, олійних культур і продуктів їх переробки за 26 днів — приблизно третину від потенційного обсягу за цей період. Із цього показника 822 тис. тонн припадало на зернові.
Київ пропонує тимчасово використовувати для української продукції глибоководні порти Німеччини та Нідерландів. Така схема дозволила б отримати доступ до морських перевезень, однак збільшила б кінцеву вартість доставки. Висоцький заявив, що українські фермери не можуть самостійно компенсувати ці додаткові витрати, тому уряд обговорює з Євросоюзом механізм підтримки європейських перевізників.
Окремий запит України стосується 1,1 млрд євро на транспортування 22 млн тонн агропродукції альтернативними маршрутами. За словами міністра, ці кошти потрібні для покриття додаткової логістичної вартості й мають бути залучені понад уже наявні багаторічні фінансові програми ЄС.
Потреба в експортних рішеннях пов’язана також із майбутньою посівною кампанією. Якщо значна частина врожаю залишатиметься нереалізованою, виробники матимуть менше коштів для придбання насіння, добрив, пального та інших ресурсів. Саме тому уряд пов’язує відновлення морської логістики не лише з поточними поставками, а й зі здатністю аграрного сектору продовжувати виробництво.
Проблеми з морськими перевезеннями накопичувалися протягом останніх місяців після російських атак на портову інфраструктуру та цивільне судноплавство. У серпні Висоцький повідомляв, що альтернативні маршрути не здатні повністю замінити пропускну спроможність чорноморських портів. За оцінкою уряду, потенціал аграрного експорту у 2026 році становить близько 60 млн тонн, тоді як альтернативна логістика забезпечує значно менший обсяг.
Ще одним обмеженням залишається вартість перевезень. Уряд раніше оцінював додаткові витрати альтернативної логістики приблизно у 50 євро на тонну. Для окремих маршрутів через балтійські порти різниця може бути ще більшою: доставка до Гданська, Клайпеди, Лієпаї або Гамбурга додає близько $100 на тонну. Українська сторона обговорює з партнерами компенсаційні механізми, оскільки за таких витрат частина експорту стає економічно невигідною для виробника.
Аграрний сектор залишається одним із головних джерел валютної виручки країни. За підсумками 2025 року аграрний експорт становив $22,6 млрд, або близько 56% загального експорту. Європейський Союз був найбільшим торговельним партнером українського агросектору, хоча його частка в структурі поставок поступово зменшувалася за рахунок розширення експорту до країн Азії, Африки та Близького Сходу.
Найближчим практичним завданням для української сторони є пошук фінансування альтернативної логістики, збільшення пропускної спроможності сухопутних маршрутів і забезпечення достатніх потужностей для зберігання нового врожаю. Раніше уряд оцінював потребу в тимчасових сховищах приблизно у 10 млн тонн агропродукції, якщо повноцінне морське сполучення не буде відновлене.
