У Києві формують переліки маломобільних мешканців, яким може знадобитися евакуація у разі тривалої відсутності тепла через можливі російські обстріли взимку. Про це 12 серпня повідомила заступниця голови Київської міської державної адміністрації Марина Хонда, уточнивши, що йдеться насамперед про одиноких людей похилого віку, людей з інвалідністю та родини, які виховують дітей з інвалідністю.
За словами Хонди, міська влада паралельно визначає місця, куди таких мешканців можна буде тимчасово перемістити. Остаточні переліки ще мають бути затверджені, після чого людям планують запропонувати доступні варіанти тимчасового проживання.
«Коли у нас будуть затверджені всі переліки, ми обов’язково будемо пропонувати їх людям», — сказала представниця КМДА. Таким чином, підготовка передбачає не лише збір інформації про потенційно вразливих мешканців, а й створення мережі місць для їхнього розміщення у разі виникнення надзвичайної ситуації.
Окремою проблемою для міста стала актуальність даних про фактичне проживання людей. Хонда зазначила, що минулої зими київські служби не в усіх випадках знали, де фактично перебувають маломобільні мешканці, які можуть потребувати допомоги. Це ускладнює організацію адресної підтримки та швидкої евакуації під час тривалих перебоїв із теплопостачанням.
До категорії людей, яким може бути складніше самостійно залишити житло або пережити тривалий період без опалення, належать не лише лежачі чи тяжкохворі громадяни. Потенційними отримувачами допомоги можуть бути люди, які через вік, інвалідність або сімейні обставини мають обмежені можливості для самостійного переміщення та забезпечення побутових потреб.
Потреба у таких планах пов’язана з ризиками для міської інфраструктури в опалювальний сезон. У разі пошкодження об’єктів генерації, теплопостачання або електромереж частина будинків може тимчасово залишитися без належного обігріву. Для людей, які не можуть самостійно переїхати до пунктів обігріву чи іншого безпечного місця, це створює додаткову потребу в адресній допомозі.
Механізм евакуації залежатиме від конкретної ситуації та масштабу пошкоджень. Міські служби мають враховувати не тільки кількість людей, яких необхідно перемістити, а й потребу в транспорті, супроводі, доступному житлі, медикаментах та інших умовах, необхідних для тривалого перебування поза домом.
Формування списків також порушує питання захисту персональних даних. Для організації допомоги міській владі необхідно мати достатньо інформації про місце проживання та потреби людини, водночас доступ до таких даних має бути обмежений відповідно до чинних правил.
Для родин із дітьми з інвалідністю окремим завданням стане пошук місць, пристосованих для проживання дітей та їхніх супроводжуючих. У випадку людей з інвалідністю важливими можуть бути безбар’єрний доступ, можливість користуватися спеціальним обладнанням та постійний доступ до необхідної допомоги.
Раніше мешканцям великих міст у контексті підготовки до зими радили розглядати можливість тимчасового переїзду в сільську місцевість. Водночас для маломобільних громадян такий варіант може бути складнішим через транспортні, медичні та побутові потреби, тому міські програми евакуації мають передбачати організоване переміщення та підготовлене місце проживання.
Наступним етапом для Києва має стати завершення збору й перевірки інформації, затвердження переліків та визначення конкретних місць тимчасового розміщення. Залишається відкритим питання, скільки саме мешканців увійде до таких списків та якою буде кількість підготовлених місць у разі масштабного пошкодження системи теплопостачання.
