21 червня жителі Північної півкулі спостерігають найдовший день 2026 року. Саме цього дня відбулося літнє сонцестояння — астрономічне явище, під час якого Сонце досягає найвищого положення над горизонтом, забезпечуючи максимальну тривалість світлового дня та найкоротшу ніч року.
Якщо вам цікаво більше дізнатись про традиції, пов’язані із Днем літнього сонцестояння – читайте статтю про це свято на сайті “Настроение”.
Літнє сонцестояння настає через нахил земної осі приблизно на 23,5 градуса відносно площини орбіти. У цей момент Північна півкуля максимально повернута до Сонця, тому його промені падають під найбільш прямим кутом. Саме це визначає рекордну тривалість світлового часу доби, яка залежить від географічної широти. Чим північніше розташований регіон, тим довшим є день, а за Полярним колом Сонце взагалі не заходить за горизонт.
Після 21 червня тривалість світлового дня поступово почне скорочуватися. Цей процес триватиме майже шість місяців — до зимового сонцестояння, яке традиційно припадає на другу половину грудня. Водночас літо лише набирає силу, оскільки атмосфера та поверхня Землі продовжують накопичувати тепло, отримане в попередні місяці.
День літнього сонцестояння є одним із чотирьох ключових астрономічних моментів року поряд із весняним та осіннім рівноденнями, а також зимовим сонцестоянням. Саме ці події визначають зміну сезонів і використовуються в астрономії для відліку пір року. Для Південної півкулі цього дня ситуація є протилежною: там спостерігається найкоротший день року та початок астрономічної зими.
Літнє сонцестояння здавна мало особливе значення для багатьох народів світу. Із ним пов’язували початок нового природного циклу, проводили календарні обряди та святкування, присвячені Сонцю, родючості й урожаю. Частина цих традицій збереглася донині у вигляді народних свят і культурних фестивалів у різних країнах.
Астрономи наголошують, що літнє сонцестояння не означає найближчого розташування Землі до Сонця. Орбіта планети має еліптичну форму, а найменша відстань між Землею та Сонцем спостерігається на початку січня. Зміна тривалості дня і ночі визначається виключно нахилом земної осі, а не відстанню до світила.
