Шотландія, Уельс і Північна Ірландія 14 вересня в Кардіффі підпишуть меморандум про співпрацю та спільно вимагатимуть від Лондона права проводити референдуми щодо свого конституційного майбутнього. Перші міністри трьох частин Сполученого Королівства мають започаткувати кампанію за зміну державного устрою країни, пише The Sunday Telegraph.
Шотландія та Уельс планують домагатися можливості провести референдуми про незалежність. Для Північної Ірландії йдеться про голосування щодо об’єднання з Республікою Ірландія. Таким чином, вимоги трьох адміністрацій стосуватимуться різних сценаріїв, але матимуть спільною метою розширення права на самовизначення.
Домовленість охоплюватиме не лише конституційне питання. У меморандумі планують закріпити співпрацю в економіці, енергетиці, відносинах із Європою, міжнародній політиці та питанні права народів визначати власний статус.
Шотландська та валлійська сторони пов’язують можливу незалежність із подальшим поверненням до Європейського Союзу. Північна Ірландія у разі підтримки об’єднання з Ірландією автоматично опиниться в межах ЄС, оскільки Республіка Ірландія є членом блоку.
Перший міністр Шотландії Джон Свінні назвав майбутню зустріч безпрецедентною. За його словами, вперше Шотландію, Уельс і Північну Ірландію очолюють перші міністри, які підтримують вихід своїх країн зі складу Союзу.
Свінні заявив, що така ситуація демонструє нестійкість нинішнього устрою Сполученого Королівства, а уряд у Вестмінстері має готуватися до можливого майбутнього після Великої Британії. Він також припустив, що чинний прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем може увійти в історію як останній глава уряду Сполученого Королівства.
Напередодні питання майбутнього Північної Ірландії отримало додатковий міжнародний резонанс. Президент США Дональд Трамп під час візиту до Ірландії 12 вересня заявив, що хотів би побачити об’єднану Ірландію, і сказав, що такий сценарій зрештою може відбутися. Його слова прозвучали на зустрічі з прем’єр-міністром Ірландії Міхолом Мартіном у Дубліні.
Позиція Вашингтона стала особливо чутливою на тлі заяв Лондона. Бернем раніше говорив, що референдум щодо зміни статусу Північної Ірландії наразі не стоїть на порядку денному. Відповідно до Угоди Страсної п’ятниці 1998 року, питання про проведення такого голосування належить до повноважень британського уряду за наявності достатніх підстав вважати, що більшість жителів Північної Ірландії підтримала б зміну конституційного статусу.
Шотландія вже проводила референдум про незалежність у 2014 році. Тоді 55% учасників голосування виступили за збереження союзу з Великою Британією, а 45% підтримали незалежність. Після Brexit шотландський уряд неодноразово заявляв про необхідність нового голосування, посилаючись на зміну політичних обставин та відмінності в позиції Шотландії й решти Сполученого Королівства щодо ЄС.
Для Уельсу питання незалежності тривалий час залишалося менш популярним, ніж у Шотландії. Водночас розширення повноважень валлійського самоврядування та дискусія про модель відносин із Вестмінстером поступово вивели тему конституційних змін у центр політичного порядку денного. Меморандум трьох адміністрацій має показати, чи зможуть вони сформувати спільну позицію та перетворити вимогу про самовизначення на скоординовану політичну кампанію.
