У Нью-Делі 12 вересня завершився перший день 18-го саміту БРІКС, у якому взяли участь президент Росії Володимир Путін, голова КНР Сі Цзіньпін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді. У підсумковій декларації, ухваленій лідерами об’єднання, Україна та російсько-українська війна не згадані жодного разу, хоча конфлікт обговорювався під час окремих зустрічей учасників саміту.
Документ, який отримав назву «Декларація Нью-Делі», містить позицію країн БРІКС щодо міжнародної безпеки, торгівлі, санкцій, енергетики, клімату та технологій. Окремий блок присвячений одностороннім обмежувальним заходам. У ньому учасники заявили, що засуджують односторонні примусові заходи, які, на їхню думку, суперечать міжнародному праву.
«Ми засуджуємо введення односторонніх примусових заходів, що суперечать міжнародному праву», – йдеться у декларації. У документі також згадані односторонні економічні та вторинні санкції. Країни БРІКС закликали усунути такі заходи, якщо вони не санкціоновані Радою Безпеки ООН.
Формулювання щодо санкцій має значення для Росії, яка залишається під масштабними обмеженнями з боку США, Євросоюзу та інших західних держав через повномасштабну війну. Водночас декларація не називає конкретні країни, проти яких застосовуються санкції, тому документ формально подає це питання як загальний принцип міжнародної політики, а не як окрему підтримку Москви.
При цьому БРІКС приділив значну увагу іншим міжнародним конфліктам. Лідери висловили «глибоке занепокоєння» ескалацією на Близькому Сході та закликали до максимальної стриманості. Вони також виступили проти ударів по цивільній та ядерній інфраструктурі, підтримали збереження перемир’я в Газі та створення незалежної Палестинської держави в межах кордонів 1967 року.
Окремі положення декларації стосуються Сирії та Судану, боротьби з тероризмом, реформування Ради Безпеки ООН, торговельних та нетарифних обмежень, тарифів, енергетичної безпеки, зміни клімату, штучного інтелекту й цифрової безпеки. Лідери також закликали вирішувати міжнародні суперечки шляхом діалогу, консультацій та дипломатії.
Відсутність України у фінальному документі відрізняє цьогорічну декларацію від попередніх заяв БРІКС. У декларації саміту 2025 року в Ріо-де-Жанейро тема російсько-української війни була присутня. У Нью-Делі країни обмежилися загальними формулюваннями про мирне врегулювання міжнародних конфліктів, не називаючи сторони війни.
Водночас питання війни не зникло з переговорів за лаштунками саміту. За словами речника Кремля Дмитра Пєскова, під час зустрічі з Путіним Сі Цзіньпін та Нарендра Моді запропонували свою готовність сприяти врегулюванню війни. Російський президент, за твердженням Пєскова, привітав таку готовність і поінформував китайського та індійського лідерів про позицію Москви та поточний стан переговорного процесу.
Для Нью-Делі тема війни залишається частиною ширшої дипломатичної політики. Напередодні саміту Моді під час зустрічі з Путіним заявляв про необхідність вирішення конфліктів шляхом діалогу й дипломатії. Індія одночасно підтримує стратегічні відносини з Росією, Китаєм і країнами Заходу, намагаючись зберігати роль посередника у міжнародних кризах.
БРІКС у 2026 році об’єднує 11 держав. Окрім Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південної Африки, до розширеного формату входять Єгипет, Ефіопія, Індонезія, Іран та Об’єднані Арабські Емірати. Наступний саміт об’єднання має відбутися у Китаї, який перебере головування в БРІКС після Індії.
