У 2026 році на тлі посилення російських атак на портову, залізничну та енергетичну інфраструктуру України, зокрема в Чорноморському регіоні, можливе скорочення експорту зерна майже на третину, повідомляє Reuters із посиланням на оцінки українських посадовців та ринкові дані. Удари Росії по логістичних вузлах, суднах і портових терміналах впливають на роботу аграрного експорту, який забезпечує валютні надходження до України в умовах війни.
За оцінкою заступника міністра економіки України Тараса Висоцького, експорт агропродукції через порти Одеси може знизитися з нинішніх близько 6 млн тонн до приблизно 4 млн тонн на місяць. Таке скорочення пов’язане зі зростанням ризиків для судноплавства та регулярними пошкодженнями портової інфраструктури, що змушує операторів скорочувати обсяги перевезень і змінювати графіки відвантажень.
Понад 90% українського експорту аграрної продукції традиційно проходить саме через чорноморські порти, що робить країну критично залежною від цього логістичного коридору. Перенаправлення вантажів на дунайські порти розглядається як часткове рішення, однак їхня пропускна здатність обмежена приблизно 1 млн тонн на місяць і не здатна компенсувати втрати чорноморського маршруту.
Додатковим фактором тиску на інфраструктуру залишаються прямі руйнування портових терміналів. За оцінками галузевих джерел, сукупні збитки портового сектору України від початку повномасштабної війни досягли близько 1,5 млрд доларів, що включає пошкодження складів, перевантажувального обладнання та причалів.
Окремо фіксується зростання атак на цивільні судна, що заходять до українських портів або прямують із них. Це призводить до підвищення вартості страхування та фрахту, а також до обережнішої поведінки міжнародних судновласників, частина з яких скорочує кількість рейсів у напрямку України через підвищені ризики.
Погіршення логістики безпосередньо впливає на валютні надходження країни, оскільки аграрний сектор залишається одним із ключових джерел експортної виручки. У разі подальшого зниження обсягів поставок уряд може зіткнутися з додатковим тиском на платіжний баланс і потребою в компенсаційних фінансових механізмах.
Україна забезпечує близько 6% світового експорту пшениці та приблизно 11% експорту кукурудзи, тому перебої з постачанням здатні впливати не лише на внутрішню економіку, а й на глобальні ринки продовольства. Найбільше ризики відчувають країни Африки та Азії, які залежать від стабільних поставок зернових культур.
Аналітики зазначають, що збереження інтенсивності атак на портову інфраструктуру може призвести до довготривалого переформатування логістичних маршрутів українського експорту. Це, у свою чергу, підвищує витрати агровиробників, скорочує конкурентоспроможність продукції та створює додаткову волатильність на світовому ринку зерна.
