Астрономи у листопаді 2025 року зафіксували 40-тисячний навколоземний астероїд, а станом на вересень 2026-го їхня кількість перевищила 42 тисячі. Європейське космічне агентство наголошує, що сам факт належності об’єкта до навколоземних не означає неминучого зіткнення із Землею: йдеться про тіла, чиї орбіти проходять у межах приблизно 45 млн км від орбіти нашої планети.
Ювілейний показник у 40 тисяч об’єктів був досягнутий у листопаді 2025 року. Приблизно 10 тисяч із них астрономи відкрили лише за попередні три роки. Для порівняння, на початку XXI століття було відомо близько тисячі навколоземних астероїдів, у 2016 році їх кількість досягла 15 тисяч, а у 2022-му — 30 тисяч.
За словами менеджера Координаційного центру об’єктів, що зближуються із Землею ЄКА Луки Конверзі, темпи відкриттів продовжують зростати. Він очікує подальшого прискорення після введення в експлуатацію телескопів нового покоління. Одним із ключових інструментів стане обсерваторія Вери Рубін у Чилі, яка працює не лише з астероїдами, але здатна виявити десятки тисяч нових малих тіл.
ЄКА також розгортає телескопи Flyeye з широким полем огляду. Їхня конструкція дозволяє автоматично охоплювати великі ділянки неба та знаходити об’єкти, які можуть залишатися непоміченими під час традиційних спостережень. Для планетарного захисту важливо не тільки відкрити астероїд, а й отримати достатню кількість спостережень, щоб точно визначити його орбіту.
Після відкриття кожного навколоземного об’єкта астрономи розраховують його можливу траєкторію на роки, десятиліття і навіть століття вперед. Нові спостереження можуть змінювати оцінку ризику, оскільки дозволяють точніше визначити орбітальні параметри. Саме тому потенційна можливість зіткнення для окремого астероїда не означає, що удар обов’язково відбудеться.
За даними ЄКА, майже 2 тисячі відомих навколоземних астероїдів мають ненульову ймовірність зіткнення із Землею протягом наступних 100 років. Водночас у більшості таких об’єктів імовірність удару становить менше 1%, а самі тіла часто мають невеликі розміри. Станом на 12 вересня 2026 року актуальний список ризику ЄКА містив 2023 об’єкти з розрахованою ненульовою ймовірністю удару.
Найбільші астероїди діаметром понад кілометр виявляти простіше, тому науковці вважають, що переважну більшість таких тіл уже знайдено. Значно складніша ситуація з об’єктами діаметром від 100 до 300 метрів. За оцінкою ЄКА, наразі виявлено лише близько 30% цієї популяції. У разі падіння астероїд такого розміру здатен спричинити масштабні регіональні руйнування.
Пошук таких об’єктів став частиною міжнародної системи планетарного захисту. ЄКА використовує Координаційний центр навколоземних об’єктів, який визначає орбіти та оцінює ризики, а також бере участь у технологіях відхилення астероїдів. Зокрема, місія Hera досліджує наслідки експерименту NASA DART 2022 року, під час якого космічний апарат навмисно врізався в астероїд Діморфос, щоб перевірити можливість зміни його траєкторії.
Наступним напрямом стане спостереження за об’єктами, які складно побачити із Землі через яскраве сонячне світло. Для цього ЄКА планує місію NEOMIR, яку орієнтовно мають запустити в середині 2030-х років. Окремо агентство готує місію Ramses до астероїда Апофіс діаметром близько 375 метрів, який має здійснити дуже близький, але безпечний проліт повз Землю у 2029 році.
Першим відомим навколоземним астероїдом став Ерос, відкритий у 1898 році. Сьогодні база ЄКА містить понад 42 тисячі таких об’єктів, а постійне уточнення їхніх орбіт дозволяє відокремлювати звичайні зближення від випадків, які потребують додаткового моніторингу.
