Вищий антикорупційний суд 20 серпня розглядає клопотання САП про обрання запобіжного заходу колишньому народному депутату Максиму Микитасю у новому кримінальному провадженні НАБУ. Прокуратура просить взяти його під варту з альтернативою застави у 200 млн грн. Справа стосується ймовірної легалізації 150 млн грн, які, за версією слідства, використали для внесення застави за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка.
Провадження стало публічним після спецоперації НАБУ і САП, про яку антикорупційні органи оголосили 19 серпня. За даними слідства, група діяла під керівництвом чинного та колишнього народних депутатів і за участю високопосадовців Офісу президента. НАБУ заявило про схему легалізації готівки через низку рахунків підконтрольних компаній та використання банківської інфраструктури.
У суді прокурор САП назвав серед фігурантів справи колишню заступницю керівника ОП Ірину Мудру, генерального директора Директорату з питань правової політики ОП Віктора Дубовика, заступницю міністра юстиції Олену Ференс, народного депутата Вадима Столара, бізнесмена Василя Астіона, колишніх керівників «Сенс Банку» Миколу Гладищенка та Олега Ступака, а також начальницю одного з департаментів банку Людмилу Снігур.
Також у переліку фігурують особи, яких слідство пов’язує з екснардепом Максимом Микитасем: керівник ТОВ «Метробуд» Валентин Єлізаров, Микита Тарковський, водій Микитася та номінальний керівник ТОВ «Монтаж Сервіс» Єгор Меркулов, а також охоронець Микитася і номінальний директор ТОВ «Філософія Девелопмент» Олександр Остапенко. Окремо у справі проходить сам Микитась, для якого САП просить арешт із можливістю внесення застави у 200 млн грн. Процесуальний статус кожного з фігурантів визначається в межах кримінального провадження.
За версією НАБУ, кошти для застави за одного з учасників іншого антикорупційного провадження спочатку існували у готівковій формі, після чого їх намагалися провести через фінансові операції та компанії, щоб надати їм легального походження. У записах, оприлюднених антикорупційними органами, фігурує ім’я «Герман». У червні 2026 року за Германа Галущенка справді внесли 150 млн грн застави.
За даними слідства, частину коштів планували провести через так звану «пральню», а окремі операції — через «Сенс Банк». НАБУ також оприлюднило записи розмов, у яких фігуранти обговорюють розподіл грошей, їх переміщення та способи проведення платежів так, щоб не привертати увагу фінансового моніторингу. Саме ці матеріали стали частиною доказової бази нового провадження.
Ірина Мудра після оприлюднення матеріалів справи була звільнена з посади заступниці керівника Офісу президента. Вона обіймала цю посаду з березня 2024 року, а до переходу в ОП працювала заступницею міністра юстиції. У межах нової справи її процесуальна роль, як і роль інших згаданих посадовців, має бути встановлена відповідними процесуальними рішеннями.
Вадим Столар — чинний народний депутат і бізнесмен, який раніше обирався до парламенту від «Партії регіонів», а у 2019 році — від «Опозиційної платформи — За життя». Після заборони ОПЗЖ він увійшов до депутатської групи «Відновлення України». Максим Микитась був народним депутатом VIII скликання та очолював корпорацію «Укрбуд», а його ім’я раніше фігурувало в інших антикорупційних провадженнях.
Паралельно Верховна Рада вирішила викликати голову Національного банку Андрія Пишного для звіту щодо ситуації навколо «Сенс Банку». За відповідне рішення проголосували 155 депутатів. Подальший розгляд справи Микитася залежатиме від рішення ВАКС щодо запобіжного заходу, а також від процесуальних дій НАБУ і САП щодо інших фігурантів.
