Європейські лідери розглядають сценарій зближення президента США Дональда Трампа з російським керівництвом і посилення тиску на Україну. Про це 16 жовтня повідомило Bloomberg із посиланням на людей, обізнаних із закритими обговореннями на саміті Європейського Союзу в Брюсселі. На тлі суперечностей із Вашингтоном європейські уряди намагаються зберегти дипломатичні контакти зі Сполученими Штатами, водночас оцінюючи ризики для безпеки континенту в разі зміни американської політики.
За інформацією видання, останні заяви та рішення адміністрації Трампа посилили сумніви європейських посадовців щодо подальшої ролі США у протидії російській агресії. Особливе занепокоєння викликає можливість того, що Вашингтон почне пов’язувати підтримку Києва з вимогами, які обмежуватимуть дії української сторони та створюватимуть додаткові переваги для Москви.
Одним із джерел напруження стали сигнали американської адміністрації щодо економічних відносин із Росією та обмежень проти її енергетичного сектору. Європейські політики побоюються, що можливе пом’якшення санкцій або відновлення співпраці з Кремлем послабить ефект обмежувальних заходів, запроваджених після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У такому разі європейським країнам доведеться переглядати власні підходи до економічного тиску на Москву.
Додаткові суперечності виникли через позицію Трампа щодо українських ударів по російських нафтопереробних підприємствах. За даними Bloomberg, американський президент тиснув на Київ, вимагаючи припинити такі атаки. Для європейських партнерів України це стало ще одним приводом сумніватися, наскільки позиція Вашингтона відповідає їхньому баченню стримування Росії та послаблення її військових можливостей.
Окремим чинником політичної напруженості стали висловлювання Трампа про президента України Володимира Зеленського. Американський лідер поставив під сумнів його легітимність, використовуючи аргументи, які збігаються з тезами, що просуває російська сторона. Такі заяви ускладнюють координацію між Києвом і Вашингтоном та створюють додаткові труднощі для європейських урядів, які намагаються зберегти єдність союзників.
На ситуацію також вплинула залежність українських військових від супутникового зв’язку Starlink, пов’язаного з компанією Ілона Маска. Проблеми з доступом до цієї системи продемонстрували, наскільки важливими для українських оборонних можливостей залишаються технологічні ресурси, контрольовані приватними компаніями та залежні від політичних рішень у США. Для європейських держав це питання виходить за межі технічної підтримки й стосується стійкості української оборони.
Зеленський публічно висловив обурення позицією американського президента та заявив, що відчуває себе зрадженим. Відкрита критика з боку українського лідера засвідчила поглиблення розбіжностей між Києвом і Вашингтоном. Для європейських союзників це створює складну дипломатичну ситуацію: їм необхідно підтримувати Україну, не допускаючи остаточного розриву її відносин зі Сполученими Штатами.
Як пише Bloomberg, під час приватних обговорень у Брюсселі частина європейських лідерів, зокрема представники Франції та Німеччини, дійшла висновку, що найближчим часом не варто розраховувати на швидку зміну курсу Білого дому. Це означає, що європейські уряди мають враховувати можливість непослідовної американської підтримки та готуватися до більшої самостійності у питаннях безпеки.
Водночас ЄС не планує припиняти діалог із Трампом. Контакти зі Сполученими Штатами залишаються важливими для координації оборонної політики, підтримки України та реагування на загрози з боку Росії. Однак європейські столиці дедалі більше зважають на ризик, що домовленості між Вашингтоном і Москвою можуть ухвалюватися без належного врахування позиції Києва та інтересів європейських партнерів.
Європейським урядам доведеться визначити, як компенсувати можливе скорочення американської допомоги, забезпечити довгострокове фінансування української оборони та посилити власні військові спроможності. Водночас відкритими залишаються питання щодо майбутнього санкцій проти Росії, доступу України до критично важливих технологій і здатності ЄС підтримувати спільну позицію за відсутності стабільної підтримки з боку США.
Розбіжності навколо України також порушують ширше питання про розподіл відповідальності всередині НАТО. Європейські країни можуть бути змушені прискорити оборонні інвестиції та розвиток власного військово-промислового потенціалу, якщо американські гарантії та допомога стануть менш передбачуваними. Водночас конкретні подальші рішення європейських урядів щодо підтримки Києва та відносин із Вашингтоном поки залишаються невизначеними.
