Уряд Німеччини оцінює двосторонню допомогу Україні приблизно у 100 млрд євро, однак безпосередньо українській стороні з невоєнної складової надійшло лише близько 7,4 млрд євро, підрахували економісти Кільського інституту світової економіки. Значна частина коштів, які Берлін зараховує до допомоги Україні, була витрачена безпосередньо на території Німеччини — передусім на підтримку українських біженців та компенсації німецьким землям і муніципалітетам.
Загальний обсяг невоєнної допомоги, за оцінкою уряду ФРН, становить близько 43,3 млрд євро. Із цієї суми приблизно 35,9 млрд євро, за розрахунками дослідників, не були переказані Україні, а залишилися в Німеччині та були використані на пов’язані з війною витрати всередині країни.
Найбільша стаття таких видатків — соціальні виплати українцям, які отримали захист у Німеччині. На допомогу біженцям припало близько 27,45 млрд євро. Ще 7,15 млрд євро були спрямовані німецьким федеральним землям і муніципалітетам для покриття витрат на розміщення та підтримку українців.
Окремо до цієї категорії дослідники віднесли близько 1,3 млрд євро гарантій для німецьких компаній, які працюють або планують працювати в Україні. Такі механізми мають зменшувати ризики для бізнесу, пов’язані з інвестиціями та діяльністю в умовах війни, однак самі по собі не означають передачу відповідної суми українському бюджету.
У результаті безпосередньо Україні з невоєнної частини двосторонньої допомоги, за оцінкою Кільського інституту, дісталося приблизно 7,4 млрд євро. Це означає, що більша частина заявленого невоєнного фінансування була пов’язана з витратами Німеччини на наслідки війни, а не з прямими бюджетними надходженнями Києву.
Інша структура витрат склалася у військовій сфері. Фактично виділена Німеччиною військова допомога Україні у 2022–2025 роках оцінюється приблизно у 22,7 млрд євро. Йдеться про вже ухвалене фінансування та поставки, пов’язані з підтримкою українських оборонних спроможностей.
Ще 11,6 млрд євро німецький бюджет передбачив на військову допомогу Україні у 2026 році. Крім того, близько 22 млрд євро припадають на майбутні зобов’язання за контрактами. Ця категорія відображає фінансові рішення, які мають забезпечити подальші поставки, але не означає, що вся відповідна сума вже була витрачена або отримана Україною.
Якщо врахувати кошти, які вже були спрямовані безпосередньо Україні, економісти оцінюють їхній загальний обсяг приблизно у 41,7 млрд євро. Таким чином, заявлена урядом ФРН сума двосторонньої допомоги близько 100 млрд євро та фактичний обсяг ресурсів, що безпосередньо надійшли українській стороні, істотно відрізняються.
Розбіжність пояснюється насамперед різними підходами до підрахунку. Німецька сторона включає до загального показника не лише прямі перекази або поставки Україні, а й витрати, які виникли в Німеччині через прийом українців, а також окремі фінансові гарантії та майбутні зобов’язання. Для оцінки реального обсягу ресурсів, отриманих Києвом, Кільський інститут розділяє такі категорії.
Питання структури німецької допомоги набуває додаткового значення на тлі політичних змін у самій Німеччині. Ультраправа політична сила, яка посилила позиції в Саксонії-Ангальт, уже заявляла про намір домагатися припинення допомоги Україні. Подальша політика федерального уряду та земель може вплинути не лише на нові рішення щодо фінансування, а й на виконання вже взятих зобов’язань.
Німеччина залишається одним із ключових європейських донорів України після початку повномасштабної війни. Її модель підтримки поєднує військові поставки, фінансову допомогу, гуманітарні програми, соціальні витрати на українців із тимчасовим захистом та механізми страхування ризиків для бізнесу. Саме різниця між цими категоріями є основною причиною того, що загальна сума, яку Берлін називає допомогою Україні, не дорівнює коштам, які безпосередньо отримав Київ.
