Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська 1 вересня заявила, що використання недержавної мови в робочих і батьківських чатах, пов’язаних з організацією навчання, може стати підставою для адміністративної відповідальності. За повторне протягом року порушення вимог мовного законодавства санкція, на яку посилається омбудсмен, може сягати 11 900 грн.
Івановська наголосила, що спілкування батьків, учителів, адміністрації, вихователів та учнів у групах, створених для організації освітнього процесу, не можна розглядати як приватне листування. На її думку, такі чати належать до публічної сфери освіти, тому комунікація в них має відбуватися державною мовою.
«Комунікація учасників освітнього процесу — батьків, вихователів, педагогів, адміністрації, учнів — у робочих і батьківських групах, пов’язана з організацією навчання, не є приватною — вона стосується освіти як публічної сфери суспільного життя, а отже, здійснюється державною мовою», — йдеться у зверненні уповноваженої.
Івановська також звернула увагу на положення статті 188-52 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає відповідальність за невиконання законних вимог уповноваженого із захисту державної мови та порушення вимог законодавства щодо застосування державної мови у визначених сферах.
За перше порушення може застосовуватися попередження або штраф у розмірі від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить від 3400 до 5100 грн. Повторне порушення протягом року може каратися штрафом від 500 до 700 таких мінімумів — від 8500 до 11 900 грн.
Водночас заява омбудсмена вже викликала публічну дискусію щодо того, як саме ці норми можуть застосовуватися до батьківських чатів і хто визначатиме факт порушення в конкретній ситуації. Народний депутат Максим Бужанський заявив, що питання накладення штрафів вирішуватиметься не в чатах, а в судах.
«Рішення про штрафи ухвалюватимуться в судах, а не в чатах. Думаю, Івановську там чекає сюрприз», — заявив депутат. У іншому дописі, коментуючи можливість покарання батьків за використання російської мови, він поставив під сумнів відповідність такого підходу принципам свободи та гідності.
Таким чином, дискусія точиться не лише навколо суми можливих санкцій, а й навколо юридичної межі між приватним спілкуванням та комунікацією, яка є частиною освітнього процесу. Позиція мовного омбудсмена полягає в тому, що робочі та батьківські групи, якщо вони використовуються для організації навчання, входять до сфери дії вимог щодо застосування державної мови.
Потенційні справи про адміністративні порушення можуть також поставити перед судами питання про конкретні обставини листування, статус чату, характер повідомлень та наявність підстав для застосування санкцій. Саме судовий розгляд, якщо відповідні протоколи та постанови будуть оскаржені, може сформувати практику щодо використання мовного законодавства в цифровій комунікації учасників освітнього процесу.
Олена Івановська неодноразово публічно порушувала питання про ефективність відповідальності за порушення мовного законодавства та виступала за посилення санкцій. Її повноваження пов’язані з контролем за дотриманням законодавства про державну мову та реагуванням на звернення щодо можливих порушень у сферах, де її застосування є обов’язковим.
Вимога щодо використання української мови в освітній сфері є частиною законодавства про забезпечення функціонування української мови як державної. Водночас застосування адміністративної відповідальності потребує встановлення конкретного складу правопорушення та проходження передбаченої законом процедури, а остаточні спірні рішення можуть бути предметом судового розгляду.
