12 серпня у Чехії десятки українських чоловіків отримали відмови у наданні тимчасового захисту після запровадження нових правил ЄС для військовозобов’язаних громадян, які не можуть підтвердити виконання військового обов’язку в Україні. Про це повідомив чеський портал Novinky. Зміни стосуються насамперед нових заявників, тоді як люди, які вже мають тимчасовий захист у країнах Євросоюзу, під нове обмеження не підпадають.
Читайте також: Німеччина продовжує давати захист українським чоловікам без Резерв+
Причиною відмов, за даними видання, стало те, що заявники не змогли надати чеським органам підтвердження законного виїзду з України або іншого виконання військових зобов’язань. На рівні ЄС передбачено, що держави можуть вимагати документального підтвердження такого статусу. Як приклад Рада ЄС називає паспорт із відміткою про виїзд, яка свідчить, що людина залишила Україну законним шляхом.
Рішення про новий підхід країни ЄС ухвалили 15 липня. Тоді держави домовилися продовжити дію механізму тимчасового захисту для людей, які виїхали через війну, до 4 березня 2028 року. Водночас у документі вперше окремо зазначено, що надалі захист має надаватися лише тим особам, які виконують свої військові обов’язки в Україні.
При цьому важлива деталь полягає у сфері дії рішення. Рада ЄС прямо вказала, що нове обмеження поширюється лише на нових заявників і не застосовується до людей, які вже користуються тимчасовим захистом. Тому відмова у Чехії не означає автоматичного припинення статусу для всіх українських чоловіків призовного чи мобілізаційного віку, які вже перебувають у країні.
Чеська влада ще до рішення ЄС виступала за посилення правил. У травні міністр внутрішніх справ Чехії Любомир Метнар заявляв, що Прага прагне обмежити тимчасовий захист для дорослих чоловіків працездатного віку та шукатиме підтримки інших держав Євросоюзу. У червні він повідомив, що більшість країн ЄС підтримує підхід, за якого продовження захисту супроводжуватиметься обмеженнями для чоловіків, на яких поширюється військовий обов’язок.
Для Чехії питання має значний масштаб. За останніми доступними даними, станом на кінець червня 2026 року країна мала близько 390,8 тисячі людей із тимчасовим захистом, що становило 8,9% від загальної кількості таких осіб у ЄС. Більше людей із цим статусом перебувало лише в Німеччині та Польщі.
Водночас нове правило не позбавляє людину всіх можливих способів легалізувати перебування в ЄС. Тимчасовий захист є окремим механізмом, створеним після початку повномасштабної війни, а його обмеження не означає автоматичної депортації чи заборони подаватися на інші види дозволів на проживання. Конкретні можливості залежать від обставин заявника та національного законодавства країни.
Чеська практика щодо тимчасового захисту вже ставала предметом судових спорів. У 2025 році Організація допомоги біженцям заявляла про випадки відмов українцям у прийнятті заяв через наявність або попереднє отримання захисту в іншій країні ЄС. Найвищий адміністративний суд Чехії згодом підтримав позицію організації в одному з таких спорів, що продемонструвало складність застосування загальноєвропейських правил на національному рівні.
Тепер ключовим питанням для чеських органів стане перевірка документів, якими нові заявники можуть підтвердити виконання військового обов’язку. На рівні ЄС конкретний перелік доказів не зведений до одного універсального документа: у рішенні наведено паспорт із відповідною відміткою як один із можливих прикладів. Це залишає державам простір для практичної реалізації нового правила.
Тимчасовий захист був запроваджений ЄС у березні 2022 року як механізм швидкого надання права на проживання людям, які масово залишали Україну через російське вторгнення. Він передбачає, зокрема, доступ до ринку праці, освіти та базових соціальних прав. У липні 2026 року країни ЄС погодилися продовжити цей режим до березня 2028 року, одночасно змінивши підхід до нових заявників чоловічої статі, які мають військові зобов’язання.
