Велика Британія обговорює можливість відновлення прямих каналів зв’язку між британським і російським військовим командуванням, щоб знизити ризик випадкової ескалації на тлі збільшення кількості потенційно небезпечних інцидентів у повітрі та на морі. Про це пише The Times, посилаючись на обговорення серед британських військових керівників.
Однією з причин для перегляду підходу до контактів із Москвою стало збільшення кількості ситуацій, у яких британські та російські військові об’єкти опиняються на небезпечній відстані один від одного. Такі епізоди створюють ризик неправильного трактування дій іншої сторони, особливо в умовах високої військової напруженості.
Серед випадків, які привернули увагу британської сторони, називають інцидент із російським кораблем у Ла-Манші. Окремо обговорювалося небезпечне зближення російського літака з британським авіаносцем, а також виявлення гідроакустичних буїв поблизу британських військових кораблів.
За оцінкою британських військових, прямий канал комунікації міг би використовуватися не для політичних переговорів, а передусім для оперативного з’ясування обставин під час небезпечних ситуацій. У разі виникнення інциденту сторони отримали б можливість швидше встановити, чи був він навмисним, технічною помилкою або наслідком неправильного розуміння дій іншої сторони.
Потенційне відновлення контактів не означає зміни британської політики щодо Росії. Лондон залишається одним із ключових союзників Києва та підтримує військову допомогу у війні проти РФ. Йдеться насамперед про створення механізму, який дозволив би зменшити ризик прямого зіткнення британських і російських сил за межами зони бойових дій.
Особливе значення такі канали можуть мати у Північній Атлантиці, Північному морі та прилеглих районах, де регулярно діють військові кораблі й авіація різних країн. Британські та російські сили також здійснюють розвідувальну та патрульну діяльність, через що їхні маршрути можуть перетинатися.
Подібні механізми зв’язку використовувалися між військовими держав, які залишалися противниками, під час Холодної війни. Їхня мета полягала у швидкому обміні інформацією в кризових ситуаціях, коли звичайні дипломатичні канали могли працювати повільніше. Водночас наявність прямого зв’язку сама по собі не гарантує запобігання інцидентам, якщо сторони по-різному оцінюють їхні причини та допустимі дії.
У британському військовому середовищі питання таких контактів набуло актуальності через необхідність одночасно підтримувати стримування Росії та уникати неконтрольованої ескалації. Саме тому можливий діалог із російським командуванням розглядається як технічний інструмент управління ризиками, а не як відновлення широкої військової співпраці.
Поки невідомо, у якому форматі та на якому рівні можуть бути відновлені контакти, якщо британське керівництво схвалить відповідну ініціативу. Також залишається відкритим питання, чи погодиться Москва використовувати такий канал і які саме інциденти сторони домовляться через нього врегульовувати.
