Російський лідер Володимир Путін 23 червня під час оперативної наради з членами уряду РФ заявив про готовність Росії до переговорів з Україною, однак наголосив, що вони мають базуватися на домовленостях, досягнутих під час переговорного процесу в Стамбулі. Водночас глава Кремля вкотре підкреслив необхідність врахування так званих «реалій на місцях», маючи на увазі поточну ситуацію на фронті. Заява пролунала на тлі триваючих бойових дій та дипломатичних дискусій щодо можливого відновлення мирного процесу між Києвом і Москвою.
За словами Путіна, Росія не бачить причин відмовлятися від положень, які обговорювалися між сторонами під час стамбульських переговорів. Він заявив, що українська делегація на той момент погоджувалася з відповідними напрацюваннями, тому Москва вважає їх базою для потенційного майбутнього діалогу. Крім того, російський президент згадав умови, які, за його словами, обговорювалися під час міжнародних консультацій в Анкориджі, а також послався на власні публічні заяви щодо принципів врегулювання війни.
Окремо Путін висловив переконання, що українська влада намагається продемонструвати сильні переговорні позиції напередодні можливих контактів. На його думку, ситуація на полі бою не підтверджує таких оцінок. Також він заявив про щоденне просування російських військ на окремих напрямках фронту, хоча конкретних даних чи підтверджень цих слів не навів.
Заява Кремля пролунала через кілька тижнів після чергового етапу переговорних контактів між представниками України та Росії. Під час консультацій у Стамбулі російська сторона висувала низку умов, які українська влада назвала неприйнятними. Серед них фігурували вимоги щодо територіальних поступок, відмови від претензій на репарації та інші положення, які суперечать офіційній позиції Києва щодо відновлення територіальної цілісності країни.
Додатковий резонанс викликали заяви голови російської делегації Володимира Мединського. Під час переговорного процесу він заявляв про готовність Росії до тривалого військового протистояння та допускав можливість подальшого розширення бойових дій. Такі висловлювання викликали критику з боку української сторони та західних партнерів, які розцінили їх як свідчення небажання Москви шукати компромісні рішення.
Позиція України щодо можливих переговорів залишається незмінною. Президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв про готовність до особистої зустрічі з Путіним для обговорення шляхів завершення війни. У червні український лідер повідомляв, що пропонував провести такі переговори за участю міжнародних партнерів, однак Росія не продемонструвала готовності до подібного формату.
Однією з ключових тем дипломатичних дискусій залишається роль міжнародних посередників. Україна виступає за залучення до переговорного процесу представників Європейського Союзу та Сполучених Штатів. Російська сторона раніше висловлювалася проти присутності американських представників на окремих етапах консультацій, наполягаючи на власному баченні формату переговорів.
Підтримку ідеї прямої зустрічі між президентами України та Росії раніше висловлював президент США Дональд Трамп. На його думку, особисті переговори між лідерами двох держав можуть стати одним із шляхів до пошуку політичного врегулювання конфлікту. Водночас конкретних домовленостей щодо організації такого саміту поки не досягнуто.
Аналітики звертають увагу, що остання заява Путіна фактично повторює попередню позицію Кремля щодо умов завершення війни. Москва продовжує наполягати на врахуванні власних вимог, тоді як Київ відстоює принцип відновлення міжнародно визнаних кордонів і гарантій безпеки. Через суттєві розбіжності у підходах перспективи швидкого відновлення повноцінного переговорного процесу залишаються невизначеними.
