Громадяни України, які останнім часом прибувають до Польщі, дедалі частіше стикаються з відмовами у наданні статусу UKR, що забезпечує тимчасовий захист. Про такі випадки повідомляють українські діаспорні медіа та представники бізнесу в Польщі. Проблема стосується як новоприбулих українців, так і тих, хто раніше вже користувався цим статусом, але втратив його після тривалої відсутності в країні.
За даними польських ЗМІ, один із нещодавніх випадків стався з громадянином України, який прибув до Польщі безпосередньо з України для працевлаштування. Під час звернення по номер PESEL зі статусом UKR він отримав реєстрацію зі статусом NUE. Представникам компанії, яка планувала його найняти, пояснили, що заявник не походить із регіону, де тривають активні бойові дії, тому не підпадає під критерії надання спеціального статусу.
Підприємці та організації, які допомагають українцям із працевлаштуванням, заявляють, що подібні ситуації перестають бути поодинокими. За їхніми словами, окремі установи дедалі ретельніше аналізують обставини прибуття громадян України та намагаються встановити, чи пов’язаний переїзд безпосередньо з війною, чи основною причиною є пошук роботи та економічні можливості.
Статус UKR був запроваджений Польщею після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році в межах механізму тимчасового захисту, схваленого Європейським Союзом. Він надає українцям право легально проживати на території країни, користуватися державними медичними послугами, отримувати соціальну підтримку та працювати без оформлення додаткових дозволів.
Останні повідомлення свідчать, що труднощі виникають не лише у нових заявників. Експерти звертають увагу на випадки, коли українці, які раніше мали статус UKR, втрачали його через тривале перебування за межами Польщі. Після повернення вони подають документи на поновлення статусу, однак отримують відмови або стикаються з необхідністю додаткового підтвердження підстав для його відновлення.
Ситуація викликала занепокоєння серед роботодавців, які активно залучають українських працівників. Бізнес-спільнота побоюється, що різне трактування правил у місцевих органах влади може створити додаткові адміністративні бар’єри для працевлаштування та ускладнити доступ підприємств до робочої сили в умовах дефіциту кадрів.
Офіційних змін до польського законодавства щодо механізму тимчасового захисту українців останнім часом не оголошували. Водночас повідомлення про більш суворі перевірки заявників можуть свідчити про посилення практичного контролю за виконанням чинних норм. Подальший розвиток ситуації може вплинути як на українських біженців, так і на польський ринок праці, де громадяни України залишаються однією з найбільших груп іноземних працівників.
