Президент України Володимир Зеленський заявив, що Олександр Лукашенко має протягом тижня демонтувати ретранслятори, які, за словами української сторони, використовуються для коригування ударів російських безпілотників по українських містах. Відповідну заяву глава держави зробив 19 червня під час спільної пресконференції з президентом Гондурасу Насрі Асфурою у Києві. Зеленський також закликав Мінськ припинити постачання нафтопродуктів для російської армії, наголосивши, що в іншому разі Україна залишає за собою право на дії у відповідь.
За словами президента, на території Білорусі вздовж двох областей, що межують з Україною, розміщене обладнання, яке забезпечує роботу систем, задіяних у наведені російських безпілотників під час атак на українське цивільне населення. Зеленський заявив, що білоруська влада має можливість самостійно демонтувати це обладнання. «Йому тижня вистачить, щоб це зробити. Якщо він цього не зробить, зробимо ми», – сказав глава держави.
Окремо президент України порушив питання економічної підтримки Росії з боку Білорусі. Він зазначив, що Мінськ залишається одним із ключових постачальників нафтопродуктів для потреб російської армії. На думку Зеленського, припинення таких поставок повністю залежить від рішень білоруського керівництва. Президент підкреслив, що заяви про небажання брати безпосередню участь у війні мають підтверджуватися конкретними кроками, зокрема демонтажем військової інфраструктури та припиненням матеріального забезпечення російських сил.
Заява українського президента пролунала після нещодавнього інтерв’ю Олександра Лукашенка телеканалу Al Arabiya. У ньому білоруський політик заявив, що Мінськ не планує вступати у війну проти України, а також попросив вибачення у Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання. Лукашенко визнав, що міг «переборщити» з оцінками українського президента, які прозвучали після засідання Євразійського економічного союзу наприкінці травня.
Під час інтерв’ю Лукашенко також пояснив, чому, за його словами, Білорусь не зацікавлена у відкритті нового фронту. Він заявив, що участь країни у війні збільшила б лінію бойових дій приблизно на 1,5 тисячі кілометрів, що стало б серйозним викликом для оборонних можливостей союзників. Крім того, білоруський керівник визнав вразливість військової та цивільної інфраструктури країни у разі прямого збройного протистояння, а також зазначив, що суспільство і військовослужбовці не підтримують участь у війні.
Політичні аналітики звернули увагу на зміну риторики офіційного Мінська. Експерт Олександр Класковський висловив думку, що Лукашенко дедалі більше орієнтується на можливі зміни у післявоєнній архітектурі безпеки Європи. За його оцінкою, білоруська влада також розраховує на покращення відносин із Заходом за посередництва США. Аналітик нагадав про повідомлення щодо американських дипломатичних ініціатив, пов’язаних із можливим відновленням транзиту білоруського калію через сусідні держави.
Заяви Зеленського можуть стати ще одним фактором загострення відносин між Києвом і Мінськом, які залишаються напруженими з початку повномасштабного вторгнення Росії. Україна неодноразово наголошувала, що використання території Білорусі для військових операцій або забезпечення російської армії розглядається як безпосередня загроза національній безпеці. Подальший розвиток ситуації залежатиме від реакції білоруської влади на висунуті вимоги та її практичних кроків у найближчі дні.
