Європейські лідери не можуть домовитися, хто представлятиме Європу на майбутніх переговорах із Росією щодо завершення війни проти України. Суперечки загострилися 13 листопада під час неформальної зустрічі керівників країн ЄС у Дубліні, де питання єдиного представника фактично стало одним із центральних. За даними Politico, дискусія розділила європейські столиці щонайменше на три табори, які просувають різні кандидатури та формати участі в переговорах.
Перший табір підтримує президента Європейської ради Антоніу Кошту. Його прихильники вважають, що саме ця посада передбачає представництво інтересів усіх 27 держав Євросоюзу. Крім того, Кошта має досвід керівництва урядом Португалії та може виступати посередником між країнами з різними поглядами на відносини з Москвою.
Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал запропонував, щоб Європу представляли одразу Кошта та голова європейської дипломатії Кая Каллас. За його словами, їхні повноваження безпосередньо походять від держав-членів ЄС, тому створювати спеціальний формат представництва необов’язково. Міхал також пожартував, що суперечки навколо кандидатури переговорника вже могли б стати сюжетом окремого телевізійного шоу.
Другий табір сформували Франція та Німеччина. Париж і Берлін не поспішають передавати Брюсселю свої місця за переговорним столом, оскільки вважають, що мають достатню дипломатичну та політичну вагу для безпосередньої участі в обговоренні майбутнього України. Президент Франції Еммануель Макрон напередодні фактично запропонував власну кандидатуру для представництва європейських інтересів.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц також висловився проти необхідності створення окремої посади європейського переговорника. Він нагадав про вже сформований формат співпраці Німеччини, Франції та Великої Британії, який використовується для координації позицій щодо міжнародної безпеки. Крім того, за його словами, над українським питанням спільно працюють представники п’яти держав: Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії та Польщі. Мерц не бачить необхідності змінювати цю систему.
Третій, найменш численний табір підтримує кандидатуру Каї Каллас. Вона очолює зовнішньополітичну службу Євросоюзу та має досвід керівництва урядом Естонії. Однак її жорстка позиція щодо Росії викликає побоювання серед частини європейських дипломатів. Вони вважають, що Кремль може відмовитися сприймати Каллас як прийнятного співрозмовника, що ускладнить переговорний процес. Інші політики, навпаки, переконані, що представник Європи не повинен отримувати схвалення Москви для захисту інтересів ЄС.
Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні наполягає на призначенні єдиного представника, який міг би говорити від імені Європи з чітким мандатом усіх учасників. Вона закликала визначитися з кандидатурою під час зустрічі в Дубліні, а остаточне рішення, за її пропозицією, має бути офіційно закріплене в грудні. До координації Мелоні пропонує залучити також європейські держави, які не входять до ЄС, зокрема Велику Британію та Норвегію.
«Занадто багато різних груп обговорюють це питання», — заявила італійська прем’єрка, коментуючи розбіжності між європейськими лідерами. Вона також звернула увагу на нещодавню телефонну розмову президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стере з російським президентом Володимиром Путіним. Стубб, за інформацією Politico, також розглядається як один із можливих кандидатів на роль європейського представника.
Прем’єр-міністр Ірландії Міхал Мартін підтримав необхідність вироблення спільної позиції, але наголосив, що представництво не обов’язково має обмежуватися однією людиною. На його думку, за переговорним столом має бути чіткий і узгоджений голос Європи, до формування якого потрібно залучити не лише членів ЄС, а й Велику Британію, Норвегію, Канаду та інших партнерів.
Суперечка відбувається на тлі зміни дипломатичного формату переговорів щодо завершення російсько-української війни. Після консультацій України, США та Росії в Абу-Дабі американська сторона заявила про готовність залучити європейські країни до наступного раунду переговорів. Спеціальний представник президента США Стів Уіткофф і Джаред Кушнер обговорювали це питання з Володимиром Путіним у Москві, а згодом поінформували про результати українського президента Володимира Зеленського в Дубліні.
Для Європи участь у переговорах має не лише дипломатичне, а й безпосереднє безпекове значення. Майбутні домовленості можуть передбачати гарантії безпеки для України, механізми контролю за припиненням вогню, післявоєнне відновлення та питання санкцій проти Росії. За оцінками європейських урядів, рішення щодо цих напрямів неможливо повноцінно реалізувати без участі європейських держав.
Додаткову складність створює те, що Європейський політичний простір, до якого входять 47 держав, не має єдиного механізму призначення переговорника від усього континенту. Водночас Європейська рада представляє інтереси 27 країн ЄС, а зовнішньополітична служба відповідає за координацію дипломатичної позиції об’єднання. Саме різниця між цими повноваженнями стала одним із аргументів прихильників Кошти та Каллас.
Поки що європейські лідери не погодили остаточної кандидатури. За інформацією Politico, очікувати формального призначення представника вже під час зустрічі в Дубліні не варто. Однак дискусія має визначити, хто отримає мандат на представлення спільних інтересів і наскільки широким буде коло країн, залучених до переговорного процесу. Від цього залежатиме, чи зможе Європа виступати єдиним учасником дипломатичного врегулювання, а не сукупністю окремих національних делегацій.
