Тристоронні переговори України, Росії та США щодо завершення війни мають розпочатися в Абу-Дабі 10 листопада о 09:50 за київським часом. Перед зустріччю американський чиновник повідомив журналістам, що Москва і Київ під час закритих контактів демонструють певну готовність до компромісів у територіальному питанні. Російську делегацію знову очолив помічник президента РФ Володимир Мединський, а до її складу включили представників Федеральної служби безпеки та військової розвідки. У Вашингтоні заявляють про обережний оптимізм щодо перспектив дипломатичного врегулювання. Водночас остаточне узгодження територіальних питань, за оцінкою американської сторони, може відбутися лише на завершальному етапі переговорного процесу.
За інформацією російських медіа, до основної групи делегації РФ увійшов начальник служби оперативної інформації та міжнародних зв’язків ФСБ Олексій Комков. В експертній групі працюватиме керівник контррозвідки ФСБ Дмитро Мінаєв. Також у складі російської команди перебуває начальник Головного управління Генерального штабу Збройних сил РФ Ігор Костюков, який очолює військову розвідку.
Участь представників ФСБ свідчить про залучення до переговорного процесу не лише дипломатичних і військових структур, а й російських спецслужб. Їхня присутність може бути пов’язана з обговоренням питань безпеки, обміну інформацією, контролю за виконанням потенційних домовленостей та інших аспектів майбутнього врегулювання. Однак офіційного розподілу переговорних напрямів між членами делегації наразі не оприлюднено.
Мединський уже очолював російську делегацію під час попередніх раундів переговорів із представниками України. Його повторне призначення означає збереження політичного керівництва російської команди, тоді як залучення силового блоку розширює її представництво. Такий склад може свідчити про намір Кремля обговорювати не лише політичні умови припинення війни, а й механізми їх практичної реалізації.
Окрему увагу перед початком зустрічі привернула інформація про можливі зміни в підходах Києва та Москви до територіального питання. Американський чиновник, який проводив закритий брифінг для журналістів, заявив, що попри публічну жорсткість позицій обидві сторони в непублічному форматі демонструють певну гнучкість.
За його оцінкою, домовленість щодо територій навряд чи стане першим результатом переговорів. Спочатку учасникам доведеться узгодити інші принципові питання, зокрема майбутню архітектуру безпеки в Європі. Лише після цього може з’явитися можливість перейти до остаточного обговорення територіальних умов.
Водночас українська позиція щодо можливих територіальних поступок залишається значно обережнішою. За інформацією Reuters, високопоставлений український чиновник заперечив готовність Києва погоджуватися на передачу територій. Він наголосив, що такі питання можуть обговорюватися лише на рівні лідерів держав і за умови належних гарантій безпеки. Президент Володимир Зеленський напередодні переговорів заявив, що становище українських військ на фронті посилює переговорні позиції країни.
Українську делегацію очолює секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров. Американську сторону представляють спеціальний посланець президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Переговори заплановані на 10–11 листопада. За інформацією американської сторони, серед ключових тем також будуть гарантії безпеки для України, механізми деескалації та післявоєнна система безпеки в Європі.
Окремою проблемою залишається участь європейських держав у дипломатичному процесі. Представники Франції, Німеччини та Європейської комісії мають перебувати в Абу-Дабі, однак Москва виступає проти їхньої безпосередньої участі в тристоронніх переговорах. Українська сторона планує окремо інформувати європейських партнерів про перебіг консультацій. У Києві наполягають, що безпека Європи не може визначатися без участі європейських країн.
Попередній раунд переговорів за посередництва США відбувся в лютому 2026 року. Нова зустріч проходить на тлі продовження бойових дій і взаємних ударів по військових та інфраструктурних об’єктах. Головною перешкодою для домовленостей залишається різне бачення майбутнього окупованих територій: Кремль вимагає передачі йому всього Донбасу, тоді як Київ відкидає вимоги залишити території, які українські військові продовжують обороняти.
