В Україні можуть запровадити нові правила оподаткування криптовалют із липня 2027 року. Профільний комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт №10225-д, який визначає порядок оподаткування доходів від операцій із віртуальними активами, а його розгляд у другому читанні планують провести в листопаді 2026 року.
Законопроєкт передбачає, що податок стягуватимуть не з усієї суми продажу криптовалюти, а лише з отриманого прибутку. Оподатковуваним доходом буде різниця між вартістю придбання активу та сумою, отриманою під час його продажу. Таким чином, якщо власник продав криптовалюту дешевше, ніж купив, оподатковуваного прибутку не виникає.
Окремо документ регулює операції з обміну однієї криптовалюти на іншу. Такі транзакції пропонують звільнити від оподаткування, оскільки вони не передбачають безпосереднього отримання коштів від продажу активу. Це має відокремити операції з управління криптовалютним портфелем від випадків, коли інвестор фіксує фінансовий результат у грошовій формі.
Від податку також пропонують звільнити прибуток у межах однієї мінімальної заробітної плати. Ця норма має зменшити податкове навантаження на власників невеликих криптовалютних активів і людей, які здійснюють операції на відносно незначні суми.
Для криптовалюти, придбаної до набрання законом чинності, передбачений перехідний режим. До кінця 2028 року власники таких активів зможуть скористатися пільговою ставкою податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5%. Це положення має врахувати інтереси інвесторів, які сформували свої криптовалютні портфелі ще до запровадження спеціальних правил оподаткування.
Водночас законопроєкт не обмежується податковими питаннями. Він передбачає запровадження ліцензування криптовалютних бірж та посилення фінансового контролю за діяльністю учасників ринку. Таким чином, держава планує не лише отримати механізм оподаткування доходів від цифрових активів, а й встановити формальні вимоги до компаній, які надають послуги з їхнього обміну та зберігання.
Загальна податкова ставка для операцій із криптовалютами, передбачена документом, становитиме 18% податку на доходи фізичних осіб і 5% військового збору. Отже, сукупне податкове навантаження на оподатковуваний прибуток може становити 23%. Водночас обмін криптовалюти на інший віртуальний актив не створюватиме податкового зобов’язання. Операції з віртуальними активами також пропонують вивести з-під оподаткування ПДВ.
Регуляторні повноваження на криптовалютному ринку планують розподілити між Національним банком України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Постачальники послуг із віртуальними активами повинні будуть пройти авторизацію, дотримуватися вимог щодо зберігання коштів клієнтів, розмежування власних і клієнтських активів та розгляду скарг користувачів. Посилення фінансового моніторингу передбачає також перевірку походження коштів, які використовуються для операцій із цифровими активами.
Законопроєкт №10225-д зареєстрували 24 квітня 2025 року. 3 вересня того ж року Верховна Рада підтримала його за основу з доопрацюванням. За відповідне рішення проголосували 246 народних депутатів. Після підготовки документа до другого читання профільний комітет 4 листопада 2026 року рекомендував парламенту ухвалити його в другому читанні та в цілому. Однак до остаточного голосування запропоновані податкові правила залишаються положеннями законопроєкту, а не чинними нормами законодавства.
Для України це також частина ширшого процесу наближення фінансового законодавства до європейських правил. Зокрема, у Європейському Союзі діє регламент MiCA (Markets in Crypto-Assets), який встановлює єдині вимоги до емітентів криптоактивів і постачальників послуг на цьому ринку. Український законопроєкт має сформувати правову основу для діяльності криптовалютних компаній, захисту клієнтів і контролю за фінансовими операціями.
Таким чином, якщо Верховна Рада остаточно підтримає документ і він буде підписаний та опублікований, нова модель регулювання криптовалютного ринку має запрацювати з 1 липня 2027 року. До цього часу остаточні правила оподаткування, вимоги до учасників ринку та механізми контролю залежатимуть від затвердженої редакції закону.
