Лідери Німеччини, Нідерландів, Швеції, Данії, Австрії та Фінляндії 29 вересня виступили проти запропонованого довгострокового бюджету Європейського Союзу на 2028–2034 роки, вимагаючи скоротити витрати на сотні мільярдів євро та спрямувати більше коштів на оборону й інновації. Про це Financial Times повідомила з посиланням на джерела та лист керівників шести держав.
У документі глави урядів закликали «корінним чином реформувати» бюджет ЄС і переглянути його пріоритети. Йдеться, зокрема, про збільшення ресурсів для військової сфери та технологічних компаній одночасно зі скороченням традиційних видатків на підтримку фермерів і менш заможних регіонів Союзу.
Шість держав заявили, що без масштабного перегляду запропонованого обсягу фінансування вони не погодяться на новий бюджет. За даними FT, їхня вимога передбачає скорочення витрат на «сотні мільярдів» євро. Водночас запропонований Європейською комісією фінансовий план на сім років становить майже 2 трлн євро.
Позиція шести країн має особливу вагу через їхній внесок у спільні фінанси ЄС. За даними FT, на Німеччину, Нідерланди, Швецію, Данію, Австрію та Фінляндію разом припадає близько 40% доходів бюджету Євросоюзу.
Ключовою вимогою підписантів є перерозподіл коштів із традиційних напрямів на потреби, які вони вважають пріоритетними в умовах нинішніх безпекових та економічних викликів. Насамперед йдеться про оборону, інновації та підтримку конкурентоспроможності європейської промисловості.
Для ухвалення багаторічного фінансового плану необхідна одностайність держав-членів. Тому навіть група з шести країн може не допустити остаточного затвердження документа без компромісу. Після політичної домовленості Рада ЄС має формально ухвалити регламент одноголосно, а Європейський парламент повинен надати свою згоду.
Переговори ускладнює протилежна позиція значної частини інших держав ЄС. Група з 17 країн, серед яких Іспанія та Італія, наполягає на збереженні або збільшенні фінансування сільського господарства та регіонального розвитку. Таким чином, суперечка стосується не лише загального розміру бюджету, а й того, які сфери отримають основну частину спільних ресурсів.
Ірландія, яка у другій половині 2026 року головує в Раді ЄС, отримала завдання підготувати компромісну пропозицію до середини жовтня. Європейські лідери раніше поставили за мету досягти політичної домовленості до кінця 2026 року, щоб у 2027 році завершити необхідні законодавчі процедури й не допустити перерви у фінансуванні після початку нового бюджетного періоду.
Запропонований Єврокомісією бюджет передбачає майже 2 трлн євро на сім років, або в середньому 1,26% валового національного доходу ЄС. Майже половина цієї суми припадає на напрям, що об’єднує підтримку регіонів, сільського господарства, рибальства, міграції та внутрішньої безпеки. Окремий блок конкурентоспроможності, досліджень і безпеки має стати одним із головних інструментів фінансування технологічного розвитку та оборонних спроможностей.
Єврокомісія також запропонувала змінити систему наповнення бюджету. П’ять нових видів власних ресурсів, серед яких надходження від системи торгівлі викидами, вуглецевого прикордонного механізму, тютюнового акцизу, електронних відходів та внеску великих компаній, за оцінкою Комісії, можуть забезпечувати близько 58,2 млрд євро на рік у цінах 2025 року. Ця частина пропозиції також потребує одностайної підтримки держав-членів і подальшої ратифікації на національному рівні.
Окремим предметом переговорів стане майбутня структура фінансування. Єврокомісія запропонувала об’єднати низку чинних програм у національні та регіональні партнерські плани. Водночас у проєкті збережено гарантоване фінансування доходів фермерів, а для менш розвинених регіонів передбачено мінімальний обсяг підтримки. Саме ці гарантії можуть стати однією з центральних точок дискусії під час перегляду пропозиції.
Нинішня бюджетна суперечка фактично визначатиме фінансові пріоритети ЄС на період після 2027 року. Основне питання переговорів полягає в тому, наскільки швидко Союз зможе перенаправити кошти на оборону, технології та промислову конкурентоспроможність, не створивши розриву в системі підтримки регіонів і сільського господарства.
