Європейська комісія не надала Україні запитувані €220 млн на підтримку аграрного сектору, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, пише Bloomberg. За його словами, необхідне фінансування частково компенсує підтверджене Світовим банком фінансування на $250 млн у межах програми пільгового кредитування агровиробників. Водночас міністр заявив, що ситуація в секторі залишається критичною, а державі вже потрібно готувати фінансові інструменти до весняного періоду.
За словами Висоцького, інформації про надання європейського гранту наразі немає. Раніше Київ звертався до ЄС із проханням про €220 млн не як про прямі виплати фермерам, а для компенсації процентних ставок і часткового покриття банківських ризиків у межах пільгового кредитування. Такий механізм мав посилити доступ аграрних підприємств до оборотного фінансування в умовах воєнних ризиків.
Альтернативою стало підтверджене фінансування Світового банку обсягом $250 млн. Кошти мають бути спрямовані на компенсацію процентів за кредитами агровиробників за державною програмою «5-7-9%». Вона передбачає, що позичальник сплачує пільгову ставку, а різниця між нею та ринковою вартістю кредиту компенсується банкам за рахунок державної підтримки.
Для аграрного бізнесу питання фінансування загострюється через необхідність одночасно завершувати поточний виробничий цикл і забезпечувати ресурси для наступного сезону. Висоцький наголосив, що коштів має вистачити для підтримки виробників до кінця року, однак уже зараз необхідно формувати рішення на весну. Це стосується насамперед доступу до кредитів та здатності господарств профінансувати посівну кампанію.
На фінансове становище аграріїв впливають і проблеми з експортною логістикою. У липні українська сторона поінформувала Єврокомісію про безпекові ризики для експорту через Чорне море та їхній вплив на аграрний сектор. У Брюсселі заявили, що вивчають звернення і враховуватимуть розвиток урожаю та можливості його зберігання.
Паралельно Київ домагається розширення доступу української аграрної продукції на європейський ринок. У серпні Україна звернулася до ЄС щодо збільшення квот на безмитний імпорт біоетанолу та цукру на 2027 рік. Єврокомісія раніше підтверджувала отримання українського звернення та необхідність оцінити ситуацію на ринку перед подальшими рішеннями.
Питання квот має окреме значення для торгівлі з ЄС, оскільки безмитний режим для частини аграрної продукції діє в межах тарифних квот. Для цукру Євросоюз застосовує спеціальні механізми доступу до ринку, а їхні обсяги та умови регулюються законодавством ЄС.
Український агросектор одночасно адаптується до поступового переходу на правила єдиного ринку ЄС. Переглянута угода про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі передбачає додаткову лібералізацію торгівлі, нові захисні механізми та поступове узгодження українських виробничих стандартів із нормами Євросоюзу. Збільшення тарифних квот для української продукції пов’язане, зокрема, з виконанням відповідних вимог.
Програма «5-7-9%», на яку тепер робиться ставка для підтримки агровиробників, працює в Україні з 2020 року та була суттєво задіяна під час повномасштабної війни. За даними Світового банку, підтримка цієї програми допомогла понад 20 тисячам підприємств зберегти діяльність, а загальний обсяг створених або збережених робочих місць перевищив 50 тисяч.
Водночас залишається відкритим питання довгострокового фінансування агросектору та параметрів доступу української продукції до ринку ЄС у 2027 році. Окремі рішення щодо квот на чутливі товари, зокрема цукор, потребуватимуть подальших переговорів між Києвом і Брюсселем.
