Прем’єр-міністр України Сергій Корецкий 27 вересня заявив, що уряд готується до найгіршого сценарію для роботи інтернету на тлі російських ударів по інфраструктурі провайдерів і дата-центрах. Про це глава уряду сказав в ефірі національного телемарафону, відповідаючи на запитання про ризик масштабного порушення доступу до мережі.
За словами прем’єра, захист цифрової інфраструктури передбачає не один універсальний спосіб, а поєднання різних підходів. Частину обладнання та систем, за його словами, потрібно розміщувати під землею, частину переносити у хмарні середовища або за кордон. Для окремих об’єктів можуть одночасно застосовуватися всі ці варіанти.
«Во-первых, защищаемся. Во-вторых, есть нестандартные решения», — сказав Корецкий. Він наголосив, що конкретна схема залежатиме від особливостей об’єкта, а під час планування необхідно виходити саме з найгіршого розвитку подій.
Прем’єр також заявив, що загроза для цифрової та комунікаційної інфраструктури зберігатиметься протягом війни. Йдеться не лише про окремі дата-центри, а про ширшу систему об’єктів, від яких залежить робота телекомунікаційних мереж і доступ користувачів до цифрових сервісів.
Питання стійкості інтернет-інфраструктури загострилося після серії російських ударів 23–25 вересня. За повідомленнями українських медіа, були пошкоджені дата-центри та мережеве обладнання операторів, через що частина абонентів у Києві, Київській області та інших регіонах тимчасово залишалася без доступу до інтернету. Серед об’єктів, про пошкодження яких повідомлялося, — інфраструктура UTELS, «Павутини» та «Датагруп».
25 вересня президент Володимир Зеленський повідомив про засідання Ставки Верховного головнокомандувача, під час якого, зокрема, розглядали питання захисту українських дата-центрів. За підсумками засідання було оголошено про рішення щодо забезпечення безперервної роботи критично важливої для зв’язку інфраструктури.
Запропонована урядом модель передбачає географічне та технологічне резервування. Перенесення частини систем у хмарні середовища може дозволити зберігати дані окремо від фізичного майданчика, тоді як розміщення окремих ресурсів за кордоном створює додатковий рівень резервування. Водночас конкретні об’єкти та обсяги такого переміщення Корецкий не назвав.
Раніше цифрова інфраструктура вже неодноразово ставала частиною системи критичних об’єктів, стійкість яких українська влада намагалася посилити під час повномасштабної війни. Масштабні перебої зі зв’язком можуть впливати не лише на побутовий доступ до мережі, а й на роботу державних сервісів, бізнесу, банківської системи та інших залежних від цифрових каналів послуг.
Окремим питанням залишається практична реалізація запропонованої моделі: які саме системи переноситимуть, які об’єкти захищатимуть фізично та де створюватимуть резервні потужності. Уряд поки не оприлюднив повного переліку таких заходів, тому їхні масштаби та строки реалізації залишаються невідомими.
