Президент Володимир Зеленський 21 вересня заявив, що припинення Росією ударів по енергетичному сектору, критичній інфраструктурі та продовольчому експорту може стати умовою для подальших кроків із деескалації. Про це він повідомив у соцмережі X, зазначивши, що Україна продовжує діалог із президентом США Дональдом Трампом та американською стороною. Зеленський також заявив про намір обговорити відповідні пропозиції з партнерами в Нью-Йорку під час Генеральної асамблеї ООН.
За словами президента, наразі розглядаються ідеї, які можуть наблизити мир, починаючи з конкретних кроків зі зниження інтенсивності бойових дій. Він пов’язав можливість подальших дій України з припиненням атак РФ на об’єкти енергетики, критичну інфраструктуру та продовольчу логістику. Конкретних строків можливого режиму та механізму його контролю у заяві не наведено.
Заява прозвучала наступного дня після телефонної розмови Зеленського і Трампа. 20 вересня президенти домовилися зустрітися в Нью-Йорку. Український лідер повідомив, що під час розмови обговорювали мирний трек, деескалаційні кроки та питання енергетичної і продовольчої безпеки.
Для України питання енергетики має окреме значення напередодні опалювального сезону. За даними Центру Разумкова, за чотири роки повномасштабної війни було зафіксовано понад 6 тисяч атак на енергетичні об’єкти, а прямі збитки енергетичного та видобувного секторів оцінювалися у $24,8 млрд. Потреби у відновленні цих галузей Світовий банк оцінював у $90,6 млрд.
Критична інфраструктура охоплює не лише енергетичні об’єкти. Від її стабільної роботи залежать водо- і теплопостачання, транспорт, зв’язок, медичні установи та інші системи життєзабезпечення. Тому припинення ударів по таких об’єктах потенційно стосується ширшого кола цивільних і економічних процесів, ніж безпосередньо виробництво електроенергії.
Окремий напрям, названий Зеленським, — продовольчий експорт. 15 вересня президент повідомляв, що цього року врожай може бути більшим за минулорічний, водночас російські удари по портах, продовольчій інфраструктурі та логістиці створюють проблеми для експорту. Тоді також обговорювали державну підтримку аграрного сектору, кредитування та страхування.
Значення цього питання виходить за межі аграрного сектору, оскільки експорт залежить від безпеки портів, транспортних маршрутів і страхування вантажів. Будь-які домовленості щодо захисту відповідної інфраструктури можуть впливати на можливості українських експортерів виконувати контракти та підтримувати зовнішні ринки збуту.
Зустріч української та американської делегацій у Нью-Йорку відбуватиметься на тлі 81-ї сесії Генеральної асамблеї ООН. Загальні дебати проходять 22–26 вересня та 28 вересня у штаб-квартирі організації в Нью-Йорку.
У заяві Зеленського не йдеться про вже досягнуту домовленість між Києвом і Москвою. Йдеться про пропозицію щодо послідовності можливих дій: припинення визначених російських ударів має створити умови для відповідних кроків України. Залишаються відкритими питання щодо переліку об’єктів, тривалості можливого режиму, його перевірки та реакції сторін у разі порушень.
Поточний дипломатичний трек передбачає участь США та інших міжнародних партнерів. 17 вересня Зеленський також домовився про зустріч у Нью-Йорку з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, а серед обговорюваних питань називав посилення безпеки та фінансування оборони.
Таким чином, наступним етапом після заяви Зеленського мають стати міжнародні контакти української сторони в Нью-Йорку. Практичний результат залежатиме від того, чи вдасться перетворити загальні пропозиції щодо припинення ударів на конкретні умови, строки та механізми виконання.
