12 вересня 2026 року на 83-му Венеційському міжнародному кінофестивалі режисер Ілля Хржановський отримав «Срібного лева» за найкращу режисуру фільму «DAU», попри офіційний протест України щодо участі стрічки в основному конкурсі. Рішення оголосили під час церемонії нагородження у Венеції. Фільм представлений як спільне виробництво Німеччини, Франції та Швеції.
Українські Міністерство закордонних справ і Міністерство культури 17 серпня закликали організаторів переглянути участь «DAU» у конкурсі. Київ пов’язав свої заперечення з історією фінансування масштабного проєкту російським бізнесменом Сергієм Адоньєвим, який нині перебуває під санкціями США та України, а також із роллю в проєкті диригента Теодора Курентзіса. Українська сторона наголосила, що поважає кураторську незалежність фестивалю, але закликала міжнародні культурні інституції враховувати політичний і фінансовий контекст російських зв’язків.
Венеційська бієнале 18 серпня відкинула твердження про те, що конкурсна стрічка є російською продукцією. Організатори вказали на німецьке виробництво за участю Франції та Швеції й заявили, що фінансові відносини з Адоньєвим завершилися у 2019 році. За позицією фестивалю, він не фінансував завершення фільму, представленого у Венеції.
Сам Хржановський у вересні заявив, що Адоньєв брав участь у ширшому проєкті «DAU» з 2008 до 2019 року. За словами режисера, на момент фінансування бізнесмен не перебував під санкціями, а згодом проєкт зазнав суттєвих змін. Венеційська програма зазначає серед виробників Phenomen Berlin, Essential Films & Parisienne de Production, Plattform Produktion, а також Arte France Cinéma і Westdeutscher Rundfunk.
Окремим предметом суперечки став Теодор Курентзис, який виконав у «DAU» роль фізика Льва Ландау. Українські відомства звернули увагу на його російське громадянство та співпрацю з російськими державними структурами. Водночас у Венеції наголосили, що основна частина сцен із Курентзисом була знята у 2008–2011 роках, ще до отримання ним російського громадянства у 2014 році.
«DAU» створювався протягом майже двох десятиліть. Значну частину матеріалу зняли у Харкові в 2008–2011 роках на спеціально побудованому масштабному майданчику, де відтворювали радянське наукове середовище. Reuters повідомляв, що початковий задум біографічного фільму про фізика Льва Ландау поступово перетворився на великий мистецький проєкт за участю науковців, художників та інтелектуалів.
Венеційська версія «DAU» має тривалість 195 хвилин плюс 15-хвилинний антракт. У фільмі також задіяні Радміла Щоголєва, Анатолій Васильєв, Марія Нафпліоту, Володимир Ажиппо та Дмитро Черняков. У проєкті брали участь художники та режисери Марина Абрамович, Карстен Геллер і Ромео Кастеллуччі.
Для Хржановського нагорода у Венеції стала результатом роботи над матеріалом, який десятиліттями перебував у процесі створення та монтажу. Reuters зазначав, що режисер відмовився від російського громадянства у 2024 році та публічно виступає проти російського вторгнення. Російська влада раніше внесла створену ним разом із Михайлом Зигарем організацію XY до переліку небажаних.
У головному конкурсі Венеційського кінофестивалю «Золотого лева» отримала стрічка «Woman Unknown» дансько-єгипетської режисерки Май ель-Тухі, а «Срібного лева» — приз Великого журі — присудили південнокорейському режисеру Лі Чхан-дону за «Possible Love». Таким чином, нагорода Хржановського стала окремою режисерською відзнакою в межах основного конкурсу.
В Україні участь «DAU» у Венеції залишилася предметом офіційної культурної та дипломатичної дискусії. Після присудження нагороди відкритими залишаються питання щодо того, як міжнародні фестивалі визначають національну належність проєктів із багаторічною історією фінансування та виробництва, а також яким чином враховують зв’язки учасників із Росією в умовах повномасштабної війни.
