Колишній міністр оборони Михайло Федоров 18 серпня заявив про «системну кризу управління» та розкритикував вплив приватних інтересів на роботу парламенту. У відеозверненні він окремо назвав оборонну сферу, фармацевтику, гральний бізнес і податкову політику, не називаючи конкретних осіб, яких вважає причетними до такого впливу.
За словами Федорова, чинна система управління, на його думку, «живе за власними правилами», чинить опір змінам і надто повільно ухвалює рішення. Він також заявив, що в такій моделі ініціативність може каратися, тоді як лояльність — винагороджуватися.
«Управління парламентом повинно будуватися на програмі більшості, цінностях та принципах, а не на власних приватних інтересах в оборонці, фармі, гральному бізнесі, податковій», — сказав Федоров. Він назвав Верховну Раду «серцем української демократії», яке, за його словами, не повинно перетворюватися на «гаманець».
Під час цієї частини відео на екрані показали залу Верховної Ради, а під час згадки про приватні інтереси — голову парламентської фракції «Слуга народу» Давида Арахамію. Водночас Федоров не називав Арахамію у своїй промові та прямо не пов’язував його з оборонною, фармацевтичною, гральною чи податковою сферами.
Окремо колишній міністр пов’язав якість державного управління з довірою громадян. Він заявив, що влада має передбачати відповідальність за результат, а відчуття нерівності та несправедливості послаблює зв’язок суспільства з державними інституціями.
«Коли людина на фронті ризикує життям, а хтось у тилу краде на війні. Коли бізнес платить податки, а натомість стикається зі свавіллям правоохоронців. Коли талановита людина не може змінити систему, тому що вона “не своя”», — зазначив Федоров.
Він також розкритикував практику, за якої державні рішення оголошують без пояснення причин їх ухвалення. На його думку, відсутність зрозумілої комунікації між владою та громадянами поступово послаблює довіру до держави.
Заява Федорова пролунала менш ніж через місяць після його звільнення з посади міністра оборони. На тлі кадрових змін у військовому керівництві та дискусії щодо роботи оборонного сектору в Києві відбувалися акції на підтримку його повернення до Міноборони.
Президент Володимир Зеленський раніше говорив, що Федоров і тодішній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський не змогли знайти спільної мови. Серед проблем, які залишалися невирішеними, глава держави називав ситуацію на фронті, стан бригад і питання мобілізації.
У липні Федоров також заявляв про можливі інформаційні кампанії проти нього. Він згадував публічну критику з боку голови парламентського податкового комітету Данила Гетманцева та публікації Telegram-каналу «Труха», пов’язуючи зміну інформаційної політики ресурсу зі зміною його власника. Ці твердження стали частиною публічної дискусії навколо причин його звільнення, однак самі по собі не доводять існування централізованої кампанії.
Після кількох днів акцій у липні Зеленський оголосив про звільнення Сирського з посади головнокомандувача ЗСУ та повідомив про намір призначити на цю посаду Михайла Драпатого. Таким чином, кадрові зміни торкнулися не лише цивільного керівництва оборонного відомства, а й військового командування.
На початку серпня Федоров заявив, що під час війни не планує ставати політичним опонентом Зеленського. Водночас він зазначив, що готовий повернутися до уряду лише за умови поновлення саме на посаді міністра оборони. Нове відеозвернення не містить прямої заяви про намір повернутися до уряду, але продовжує публічну дискусію Федорова щодо принципів роботи державних інституцій.
Окремим питанням залишається те, чи будуть конкретизовані звинувачення щодо приватного впливу на парламентські рішення. У своєму зверненні Федоров не навів прізвищ, документів або конкретних законодавчих рішень, які, на його думку, були ухвалені в інтересах окремих груп. Тому його заяви наразі мають характер політичної оцінки системи управління, а не повідомлення про конкретне правопорушення.
